Володимир Андрющенко знає, як приручити “залізного коня” Есть фото

16 Жовтня в 13:47  0  1671

ОсобистістьВолодимир Андрющенко знає, як приручити “залізного коня”

Щастить нам на знайомства з людьми, натхненними та відданими своєму хобі. Одним із таких є чапаєвець Володимир Андрющенко, який все своє життя захоплюється мотоциклами, їх ремонтом і складанням. Він знає про них все і навчав цієї справи молодь. Коли поспілкуєшся із Володимиром Івановичем, одразу проймешся духом адреналіну, швидкості та романтики – так захоплено пан Андрющенко говорить про свою улюблену справу.


- Я десятирічним хлопчаком бовтався по вулиці, поки не зустрів керівника радіогуртка, який запросив мене до себе на навчання, так би мовити, повернув на правильний шлях, - сміється, розказуючи, Володимир Іванович. – Окрім радіо, ми із хлопцями збирали з металобрухту велосипеди. Потім перейшли на мопеди, на яких я почав їздити ще дитиною. А у 12 років за 25 карбованців купив «Мінчак» (так знавці скорочено називали мотоцикл «Мінськ» - ред.), сам зробив з нього спортивний мотоцикл і почав займатися мотокросом. Робив успіхи!


Та малому Вові дуже хотілося хорошого, «дорослого» мотоцикла. Тому хлопець вже з 13 років пішов працювати, а у 15, приховавши свій справжній вік (до роботи допускали тільки хлопців з 16 років), поїхав будівельником відновляти Ташкент. На зароблені гроші Володимир купив свою першу «Яву». Тоді чехословацькі мотоцикли коштували, враховуючи низьку зарплату на той час, дуже дорого. По престижності вони були, як гарна іномарка зараз.
Поступово Володимир із товаришами почали їздити у мотоподорожі до Криму.


- Ми об’їздили пів європейської частини Радянського Союзу. Найдовший маршрут – Мелітополь-Одеса-Молдавія-Білорусія-Прибалтика-Ленінград і назад через Москву. А, взагалі, подорожей було дуже багато, і кілометрів наїздили чимало. Що нам дало захоплення мотоспортом? Ми знайшли свій шлях, не хуліганили на вулицях, - зазначає Володимир Андрющенко.


Потім була служба на десантних кораблях під час війни між Єгиптом та Ізраїлем. По поверненні додому Володимир Іванович продовжив захоплюватись мотоциклами.


- Їх було багато. Були з коляскою, але це тільки для господарства. Незручні для їзди, не маневрові. Найбільше було мотоциклів «Ява». Ця марка - найкраща, надійна, маневрова. Саме для мене. Я люблю швидкість, - зізнається мотоцикліст, але додає, що він, хоча й “лихач”, та з розумом.


Мотолюбитель запевняє, що керує завжди обережно (хоча ситуації інколи траплялись з чужої вини), тому всі, хто з ним їздить, почуваюся у безпеці. Це сміливо може під-твердити дружина Володимира Івановича Любов Миколаївна, яка й сама раніше їздила на двоколісному транспорті на роботу. Чоловік навчив.


- Мотоцикл – це свобода. У машині ти не відчуєш швидкість, порив вітру, запах природи, романтику, - із захопленням розповідає Любов Андрющенко.


Одразу видно - дружина мотолюбителя! А мотоцикли Володимир Іванович любить і поважає.


- Той, хто хоч раз проїхався на мотоциклі і зрозумів усю його цінність, ніколи не покине його. Це транспортний засіб для сміливців. Є такі, хто спробував їздити на машині, відчув комфорт, дах над головою. А для інших мотоцикл - це адреналін, життя. На мотоциклі проїдеш там, де не пройде машина, - розповідає чоловік.


До речі, дорога до дому Володимира Андрющенка схожа на «американські гірки». Тому мотоцикл, дійсно, є найоптимальнішим транспортом не тільки для чапаєвських, а, напевно, і для районних доріг.


Володимир Андрющенко розповідає, що серед пологівської молоді багато хто має у гаражах мотоцикли. Хлопці цікавляться мотоспортом, намагаються розібратися у запчастинах, їдуть за поміччю та порадою до мотомайстра. Він уже кілька мотоциклів пологівцям склав, так би мовити, «з нічого».


На думку Володимира Андрющенка, захоплення мотоциклами відволікає хлопців від впливу вулиці, алкоголю. Адже, коли молодик своїми руками зробить власний мотоцикл, він щасливий та гордий своєю роботою, очі так і сяють. Головне, щоб наставник попався хороший. А Володимир Іванович саме той, хто може поділитися не тільки мудрістю років, але й багатьма корисними знаннями з ремонту та управління «залізним конем». Багато порад дає майстер.


- Мотоцикл вибирається під вагу людини. Я раніше їздив на важкому мотоциклі без коляски, нині роки вже не ті, важко. Проте найкращими вважаються «Яви» радянських часів, - знов нахвалює улюблену марку чоловік. - Нехай вона не виглядає шикарно, але зручна в управлінні, надійна і, головне, високої якості.

 

Мотоцикл кращий ще й тим, що може дати любителям гострих відчуттів запал адреналіну. Але треба знати міру.

 

 

За своє життя Володимир Іванович дуже багато спілкувався з молоддю, а ті, у свою чергу, прислухаються до майстра, питають. Ось і почали пропонувати створити свій пологівський клуб мотолюбителів.


- Я ділюся з хлопцями своїми спостереженнями, показую, даю поради, різні деталі для мотоциклів. Одного разу виникла ідея поєднати людей, які б змогли теж ділитися своїми знаннями та захоплюватися спільною справою. Зараз ми працюємо над цим питанням і, сподіваюся, до весни зможемо заявити про свій клуб. Колись мені допомогли, тепер я хочу зробити те саме для нашої молоді, - зазначає Володимир Андрющенко.


Сподіваємося, що Пологівщина, дійсно, стане багатшою ще на одне об‘єднання натхненників, які залучать до своєї справи багато хлопців, а можливо, і дівчат, які, за словами Володимира Івановича, теж не байдужі до мотоспорту.
Та поки клубу ще не існує, «мотоциклових» справ майстер Володимр Андрющенко поділився з мотолюбителями-початківцями деякими правилами.


- Більшості хлопців немає в кого перейняти досвід. Тому їм слід розповідати, як правильно падати, на якій швидкості їздити, на що слід звернути увагу, - ділиться мотомайстер, який і нині, у 65 років, продовжує їздити на мотоциклах.
По-перше, їдучи на мотоциклі, весь час треба контролювати ситуацію: що робиться на дорозі позаду та попереду.


По-друге, не треба нахилятися разом із мотоциклом при маневрах. Нахилятися повинен транспортний засіб, а водій має перебувати у рівному вертикальному положенні.


І, по-третє, найголовніше правило падіння з мотоциклу: якщо «залізний кінь» втратив керування, не треба намагатися утримати його. У такому випадку розіб‘ється і він, і сам керманич. Найкращий вихід – кинути транспортний засіб та зіскочити, адже мотоцикл можна наново зібрати, а себе – ні.


А ще Володимир Андрющен-ко вважає, що, якщо людина любить свою справу, але не має можливості придбати “крутий” та новий транспортний засіб, то навіть на мопеді можна вважати себе байкером!

 

Автор: Марія КАІРА
Фотограф: Наталя НЕДЯЛКОВА

 

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter   Система Orphus

 

 

 

Loading...

 

Нет комментариев

Для того, чтобы добавить комментарий нужно войти на сайт. Если вы не зарегистрированы, это можно сделать здесь Регистрация.

Добавить комментарий
Комментарии публикуются только после проверки администратором сайта.

 

Новини за темою

Останні новини

Loading...
Loading...

 

 

 

 

hev4enko_okna.jpg

Пологи (г.)