Вона і музика єдині Есть фото

2 Жовтня в 11:29  0  1273

ОсобистістьВона і музика єдині

Учитель музики Пологівського НВК Людмила Плетінь - позитивна, яскрава та енергійна жінка. Вона знає безліч пісень, завжди посміхається та щодня ділиться своїм теплом із вихованцями. Музика дарує силу щирій вчительці, яка вкладає всю душу в інструмент, котрий оживає в її руках.


Музику Людмила полюбила з дитинства, відтоді, як почула гру свого дідуся-фронтовика на гармошці. І так розквітла ця любов у маленького дівчати, що воно вирішило самостійно вступити до Пологівської музичної школи, яка тоді набирала перших учнів. Маленькій Людочці було лише 10 років.


Баян дівчина обрала теж під впливом дитячих вражень. «Коли була маленькою, до нас у хутір на Гуляйпіллі заїхали двоє братів, які так віртуозно грали на баянах, що могли легко виконати будь-яку пісню, яку б їм не «замовляли». Мені хотілося так само гарно грати», - згадує Людмила Яківна, яка з баяном освоїла ще й гітару та фортепіано.


Після музичної школи Людмила закінчила Мелітопольське училище культпросвіти та отримала місце вожатої у Шевченківській школі, через рік перейшла в Басанську. І ніде молода музика не розлучалася з баяном. У 1974 році дівчина прийшла працювати на посаду вчителя музики в тодішню Пологівську школу № 5 (сьогодні Пологівський НВК), яка стала її домівкою. «Я вийшла заміж за хлопця із села Пологи, тут і залишилася. У школі минули найкращі роки мого життя, тут навчалися мій син та донька. Іншої професії у мене немає», - натхненно розповідає Людмила Яківна. І додає, що завжди мала дві роботи – у школі та в сільському будинку культури, адже талановиту та веселу жінку, душа якої така ж широка та багатоголоса, як міхи баяна, любили, цінували та запрошували на всі свята. Людмила Яківна і зараз бере участь у кожному вчительському та сільському заході. Проте, як сама зізнається, щоразу хвилюється, як уперше.


Маючи 42 роки музично-педагогічного стажу, Людмила Плетінь вийшла на пенсію, проте продовжує вчити мистецтву пісні школярів. Сама ж любить душевні пісні – і народні, і класику: Моцарта, Чайковського. «Я й сучасну музику не обходжу увагою. Ось, наприклад, Віталік Козловський подобається. А що? Хороший співак», - сміється Людмила Яківна. Вчителька й сама вже давно пише пісні, але не афішує свого захоплення. Рядки віршів та ноти ллються на папір із душі, як розповідь про щось, що радує чи тривожить. Це особиста сповідь. Інколи пісні свого учителя школярі Пологівського НВК виконують на шкільних заходах.


Та одне з найбільших досягнень Людмили Плетінь – шкільний хор «Віночок», в який входять 50 учнів 6-11 класу Пологівського НВК. Хор займає ІІІ- ІV місця в області, а в районі постійно тримає першість. Репертуар керівник хору Людмила Плетінь обирає прискіпливо, старається, щоб він подобався дітям. Найулюбленішою в юних хоровиків є пісня, яка пробуджує у кожному з нас дитинство, - «Щедрик». Хор існує вже більше 40 років, змінюються тільки його учасники. Часто Людмила Яківна, яка викладає і в дошкільній групі закладу, підмічає перші зародки музичного таланту та вже з молодших класів прищеплює дитині любов до музики, готуючи до вступу у шкільний хор.


Колеги поважають Людмилу Плетінь. А учні НВК, учасники хору, щиро, з теплом відгукуються про свого наставника. «Вона для нас і мама, і вчитель, і друг – завжди вислухає, дасть пораду, поділиться своєю життєвою мудрістю, інколи і посварить, коли заробимо. А ще Людмила Яківна - чудовий вчитель, який завжди йде нам назустріч, вчить любити музику, українську пісню», - із гордістю розповідають солістки хору «Віночок», учениця 11 класу Рита Сацька та учениця 9 класу Віка Гавриленко.


… У дитинстві маленькій Люді подобалося їхати з татом у машині та слухати музику. Тоді музика здавалася казковою. Такою чарівною вона залишилася для Людмили Плетінь і сьогодні. Адже любов з роками стає міцнішою та яскравішою…


Коли Людмила Яківна заспівала нам пісню, акомпонуючи собі на баяні, ми з фотографом Наталкою були вражені: наскільки світлою та щирою була виконавиця, здалося, ніби навколо неї посвітлішало, атмосфера навкруги стала «солодкою» та затишною. Думаю, так буває тільки тоді, коли людина живе своєю справою. Тож нехай музика завжди оберігає Вас, Людмило Яківно!

 

 

 

 

Автор: Марія КАІРА
Фотограф: Наталя НЕДЯЛКОВА

 

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter   Система Orphus

 

 

Loading...

Нет комментариев

Для того, чтобы добавить комментарий нужно войти на сайт. Если вы не зарегистрированы, это можно сделать здесь Регистрация.

Добавить комментарий
Комментарии публикуются только после проверки администратором сайта.

 

Новини за темою

Останні новини

Loading...

evrostil_neww.jpg

Пологи (г.) 
http://centerdtv.ru/ galaxy innovations circular single gi 121.