Їх покликала Україна

Ігор Мартищенко

З 2 березня перебував у військкоматі на «навчанні» , а з 19 числа проходить службу на території Пологівсько-Чернігівського ОРВК

- Я працював на Пологівській дистанції колії. Задля проходження військової служби був звільнений із подальшим збереженням робочого місця. У будь-який момент я зможу повернутися на роботу. А поки що мені буде платити держава, як офіцеру української армії. Зараз ми займаємось формуванням команд для відправлення у військові частини. Так, вдома за мене переживає дружина і двоє дітей, але вони розуміють, принаймні, я їм постійно пояснюю, що захищати свою країну – це мій обов’язок як чоловіка.

Дмитро Єфіменко

Працював вчителем фізики, математики та інформатики у гімназії «Основа». З 19 березня проходить службу на території Пологівсько-Чернігівського ОРВК

- Тут я діловод, працюю з паперами. Але якщо нас визвуть і дадуть в руки автомат, воюватиму. Настрій у всіх, хто тут служить, бойовий. Якщо не будемо воювати, доведеться «прогинатися». Дружина і матір негативно ставляться до того, що, можливо, мені доведеться воювати, але хто, як не я, буде їх захищати? У мене дві доньки 10 і 4 років, я повинен думати про їхнє майбутнє. Так, я не служив, але це не привід ховатися у цій складній ситуації. Росія не йде на діалог із нашим урядом, а уникнути війни можна буде лише тоді, коли противник побачить, що є сила, яка здатна його зупинити.

Віктор Моісеєнко

З 2000 року – пенсіонер Департаменту виконання покарань. 20 березня з’явився до військкомату як доброволець

- Я прийшов до військкомату як доброволець, залишу свої дані, а у разі необхідності готовий воювати. Я служив у Морфлоті. Мій племінник служить в ПВУ. Старший син за станом здоров’я не служив, зараз працює на шахті у Донецькій області, але кожен із нас піде за Україну. Менший син ще навчається у школі. Я все життя провів зі зброєю в руках. Дружина за мене переживає, але захищати свою землю, свій народ – це мій святий обов’язок.

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter