Олександр Тоцький: «На полюванні з собакою важливо тримати візуальний контакт» Есть фото

21 Серпня в 07:31  0  2225

Знай нашихОлександр Тоцький: «На полюванні з собакою важливо тримати візуальний контакт»

Перебираючи у пам’яті знайомих мисливців, міркувала, чиє інтерв’ю буде найцікавішим. Не довго думаючи, подзвонила старому доброму знайомому. Він досвідчений мисливець, фотограф-любитель, на полювання ходить із собакою мисливської породи, завжди цікавий співрозмовник.

Дві години спілкування пролетіли непомітно. Я була на полюванні один раз, колись давно. І не можу сказати, що мене захопила ця справа. Але тепер зрозуміла, щоб «захворіти» мисливством, треба обрати компанію по духу.

 

Мисливство як мистецтво
В його смартфоні налічується нескінченна кількість фото і відеоматеріалу, зміст яких може претендувати на участь у виставках, наприклад, на тему «Чарівний світ навколо нас».

 

Світ, який бачить і фільмує мисливець Олександр Тоцький, насправді казковий. Його світлини немов кадри з кінофільмів. Дика, недоторкана пригода, схід чи захід сонця, дощ, сніг чи туман на Сашкових світлинах дають зрозуміти, що мисливці – ще ті художники. Точніше, мисливці за прекрасним!

 

На справу – завжди удвох
Протягом п’яти років на полювання Олександр Тоцький ходить виключно не сам. Його вірний друг, лягавий пес німецької породи курцхаар, Арго, завжди поруч.

 

Ох і любить пес Арго ходити «на справу». І коли збираємося на полювання - собаку неначе хтось підміняє, розповідає господар. Зі статичного та по-аристократичному поважного він умить перетворюється на сполохану фурію зі своїм нестримно-радісним скавулінням на весь будинок.

 

І ось вони вже біля автомобіля, швидким рухом господар відчиняє багажне відділення, куди стрілою влітає Арго і преспокійно вмощується на своє місце, емоційний гавкіт припиняється, і вони разом виїжджають назустріч омріяній пригоді.

 

 

Досвідчений на 33 роки
До речі, перший мисливський досвід Олександр отримав ще в свої студентські роки у далекому 1986 році. Цьогоріч відзначить 33-річчя власного мисливського життя. Чимало традицій налічується в його мисливській скарбничці, писаних та неписаних правил і законів на полюванні, прикмет і повір’їв, жартів та анекдотів про мисливців. Але про це потім.

 

Про природу

В наших угіддях природою намішано вдосталь гарного, яке ніколи не погодився замінити на щось інше, зізнається Олександр. Безкраї поля і вітер, що колихає траву, неначе морські хвилі. Лише тут, на відстані, можна побачити вітер, дивитися на його початок і його закінчення.

 

Про присмак насолоди
Здолавши шлях тотального бездоріжжя, прибуваємо на місце. Відчиняю двері авто, пес, неначе дикий птах, що чекав слушної нагоди, перебуваючи у неволі, вилітає з авто і мчить, не тямлячись від щастя, так, ніби пересувається, не торкаючись землі. Я перевіряю наявність набоїв і вирушаю в дорогу вслід за своїм побратимом.

 

Перше, що намагаюсь зробити, зловити Арго очима. Контроль. Без постійного візуального контакту з собакою полювання з лягавою втрачає всю красу. Вкотре ловлю себе на думці, що не можу надивитись, як вправно і велично рухається мій собака, скільки грації і сили у його очах, рухах і статурі. Ці думки мимоволі викликають посмішку на моєму обличчі, зізнається господар.

 

Всупереч канонам
Поки мисливська команда збирається з думками, мій чотирилапий товариш не байдикує і всупереч усім класичним канонам сходу, без попереджень, піднімає в повітря дичину. Потім, відчуваючи провину за свою юнацьку витівку, подивиться у мій бік, ніби промовляючи «то я так - випадково», та я на нього не ображаюсь, нехай собі ганяє полем, скине зайву напругу, розімнеться перед справжньою роботою, приведе себе у форму – так би мовити нагострить нюх.

 

Про гардероб та аптечку
Як собі, так і йому я повинен збирати усі потрібні речі для полювання. По-перше, це змінний одяг, щоб після справи перевдягнутися у сухе, тепле і чисте. По-друге, репеленти, захисні засоби собаки від шкідливих комах та паразитів. Це спеціальна аптечка, де повинні бути засоби для надання першої допомоги, щоб у разі порізу, кровотечі чи звичайної рани надати Арго поміч. Обов’язково беру питну воду у кількості - на двох.

 

Про ласощі
Собаки, як діти, люблять поласувати смачненьким та солоденьким. Справжнім смаколиком для Арго є кефір, бублики або фрукти та ягоди, які він любить їсти прямо з кущів. Найбільше радіє персикам та малині.

 

 

Коли був юнаком
Як тільки-но маленький Арго почав по-дитячому кусатися в перший місяць життя, так господар і почав вчити його улюбленій справі - полюванню. Змалечку Арго знав, що таке поле і ліс. Вивчав запахи спочатку за трофейними хвостами фазанів, куріпок, качок та зайців. Поступово набирався досвіду.

 

Ще підлітком, полюючи, Арго зустрівся із п’ятьма косулями і розгубився. Не знав, що робити, мабуть, злякався. Проте інстинкт утримав його на місці, та по очам було видно нерозуміння навколишнього та його дивину. Так, поступово, ми разом вчились один у одного. Вчили мову жестів, завдяки чому навіть на відстані 15-20 метрів він може по рухах губ та рук прочитати мої накази, ділиться Олександр.

 

Дорога додому
Додому їдемо мовчки, кожен з нас везе із собою купку спогадів, які туляться одна на одну, крутяться в наших головах, аналізуємо помилки, що зробили не так. І вже чекаємо нових виходів у поле.

 

Якщо хтось думає, що собаки не можуть мати спогадів про полювання, то я запевню в протилежному, бо сам не раз був свідком тому, як мій Арго біг за кимось по сліду уві сні, водячи носом у боки, перебираючи та посмикуючи своїми лапами, видаючи крізь сон надривні звуки гонитви за дичиною.

 

До дичини
Море задоволення приносить не лише процес здобуття дичини, але і приготування її. Майстром кулінарно-кухарської справи є моя дружини, Юлія. Так, як готує страви з дичини, не готує ніхто. Це є найприємнішим моментом у моєму мисливському житті.

 

Щодо краси
Бувають на полюванні моменти, коли впольована дичина за своєю красою викликає і гордість, і жаль, забиває подих своєю насиченою силою краси та міцності, розповідає Олександр. І тому з деяких упольованих зразків він виготовляє настінні та настільні моделі - на згадку про приємні моменти полювання.

 

P.s.
Із розповіді цього мисливця в моїй уяві постала гармонійно-казкова історія, але в ній приховано чимало складних і небезпечних пригод, які часто трапляються з мисливцями. Не розкрита тема щодо шаленого фізичного навантаження і титанічної витримки. А чого варте пережити погодні негаразди зі зливами чи низькими температурами, а ризики під час зустрічі з тваринним світом.

 

Процес полювання розпалює азарт. А мисливець, як справжній гравець, влучивши в ціль, отримує велику силу задоволення, що і дає відчуття переможця. Так мисливський інстинкт назавжди бере чоловіків у полон.

 

Автор: Людмила СОВА

 

Підписуйтесь на канал Районки в Telegram, сторінку Районки в Facebook, спільнота в Viber

 

28
Супер
0
Сміх
1
Жах
0
Ганьба

 

 

Нет комментариев

Для того, чтобы добавить комментарий нужно войти на сайт. Если вы не зарегистрированы, это можно сделать здесь Регистрация.

Добавить комментарий
Комментарии публикуются только после проверки администратором сайта.

 

 

Новини за темою

Останні новини

Пологи (г.)