Олександр Тоцький: «На полюванні з собакою важливо тримати візуальний контакт»

Перебираючи у пам’яті знайомих мисливців, міркувала, чиє інтерв’ю буде найцікавішим. Не довго думаючи, подзвонила старому доброму знайомому. Він досвідчений мисливець, фотограф-любитель, на полювання ходить із собакою мисливської породи, завжди цікавий співрозмовник.

Дві години спілкування пролетіли непомітно. Я була на полюванні один раз, колись давно. І не можу сказати, що мене захопила ця справа. Але тепер зрозуміла, щоб «захворіти» мисливством, треба обрати компанію по духу.

 

Мисливство як мистецтво
В його смартфоні налічується нескінченна кількість фото і відеоматеріалу, зміст яких може претендувати на участь у виставках, наприклад, на тему «Чарівний світ навколо нас».

 

Світ, який бачить і фільмує мисливець Олександр Тоцький, насправді казковий. Його світлини немов кадри з кінофільмів. Дика, недоторкана пригода, схід чи захід сонця, дощ, сніг чи туман на Сашкових світлинах дають зрозуміти, що мисливці – ще ті художники. Точніше, мисливці за прекрасним!

 

На справу – завжди удвох
Протягом п’яти років на полювання Олександр Тоцький ходить виключно не сам. Його вірний друг, лягавий пес німецької породи курцхаар, Арго, завжди поруч.

 

Ох і любить пес Арго ходити «на справу». І коли збираємося на полювання - собаку неначе хтось підміняє, розповідає господар. Зі статичного та по-аристократичному поважного він умить перетворюється на сполохану фурію зі своїм нестримно-радісним скавулінням на весь будинок.

 

І ось вони вже біля автомобіля, швидким рухом господар відчиняє багажне відділення, куди стрілою влітає Арго і преспокійно вмощується на своє місце, емоційний гавкіт припиняється, і вони разом виїжджають назустріч омріяній пригоді.

 

 

Досвідчений на 33 роки
До речі, перший мисливський досвід Олександр отримав ще в свої студентські роки у далекому 1986 році. Цьогоріч відзначить 33-річчя власного мисливського життя. Чимало традицій налічується в його мисливській скарбничці, писаних та неписаних правил і законів на полюванні, прикмет і повір’їв, жартів та анекдотів про мисливців. Але про це потім.

 

Про природу

В наших угіддях природою намішано вдосталь гарного, яке ніколи не погодився замінити на щось інше, зізнається Олександр. Безкраї поля і вітер, що колихає траву, неначе морські хвилі. Лише тут, на відстані, можна побачити вітер, дивитися на його початок і його закінчення.

 

Про присмак насолоди
Здолавши шлях тотального бездоріжжя, прибуваємо на місце. Відчиняю двері авто, пес, неначе дикий птах, що чекав слушної нагоди, перебуваючи у неволі, вилітає з авто і мчить, не тямлячись від щастя, так, ніби пересувається, не торкаючись землі. Я перевіряю наявність набоїв і вирушаю в дорогу вслід за своїм побратимом.

 

Перше, що намагаюсь зробити, зловити Арго очима. Контроль. Без постійного візуального контакту з собакою полювання з лягавою втрачає всю красу. Вкотре ловлю себе на думці, що не можу надивитись, як вправно і велично рухається мій собака, скільки грації і сили у його очах, рухах і статурі. Ці думки мимоволі викликають посмішку на моєму обличчі, зізнається господар.

 

Всупереч канонам
Поки мисливська команда збирається з думками, мій чотирилапий товариш не байдикує і всупереч усім класичним канонам сходу, без попереджень, піднімає в повітря дичину. Потім, відчуваючи провину за свою юнацьку витівку, подивиться у мій бік, ніби промовляючи «то я так - випадково», та я на нього не ображаюсь, нехай собі ганяє полем, скине зайву напругу, розімнеться перед справжньою роботою, приведе себе у форму – так би мовити нагострить нюх.

 

Про гардероб та аптечку
Як собі, так і йому я повинен збирати усі потрібні речі для полювання. По-перше, це змінний одяг, щоб після справи перевдягнутися у сухе, тепле і чисте. По-друге, репеленти, захисні засоби собаки від шкідливих комах та паразитів. Це спеціальна аптечка, де повинні бути засоби для надання першої допомоги, щоб у разі порізу, кровотечі чи звичайної рани надати Арго поміч. Обов’язково беру питну воду у кількості - на двох.

 

Про ласощі
Собаки, як діти, люблять поласувати смачненьким та солоденьким. Справжнім смаколиком для Арго є кефір, бублики або фрукти та ягоди, які він любить їсти прямо з кущів. Найбільше радіє персикам та малині.

 

 

Коли був юнаком
Як тільки-но маленький Арго почав по-дитячому кусатися в перший місяць життя, так господар і почав вчити його улюбленій справі - полюванню. Змалечку Арго знав, що таке поле і ліс. Вивчав запахи спочатку за трофейними хвостами фазанів, куріпок, качок та зайців. Поступово набирався досвіду.

 

Ще підлітком, полюючи, Арго зустрівся із п’ятьма косулями і розгубився. Не знав, що робити, мабуть, злякався. Проте інстинкт утримав його на місці, та по очам було видно нерозуміння навколишнього та його дивину. Так, поступово, ми разом вчились один у одного. Вчили мову жестів, завдяки чому навіть на відстані 15-20 метрів він може по рухах губ та рук прочитати мої накази, ділиться Олександр.

 

Дорога додому
Додому їдемо мовчки, кожен з нас везе із собою купку спогадів, які туляться одна на одну, крутяться в наших головах, аналізуємо помилки, що зробили не так. І вже чекаємо нових виходів у поле.

 

Якщо хтось думає, що собаки не можуть мати спогадів про полювання, то я запевню в протилежному, бо сам не раз був свідком тому, як мій Арго біг за кимось по сліду уві сні, водячи носом у боки, перебираючи та посмикуючи своїми лапами, видаючи крізь сон надривні звуки гонитви за дичиною.

 

До дичини
Море задоволення приносить не лише процес здобуття дичини, але і приготування її. Майстром кулінарно-кухарської справи є моя дружини, Юлія. Так, як готує страви з дичини, не готує ніхто. Це є найприємнішим моментом у моєму мисливському житті.

 

Щодо краси
Бувають на полюванні моменти, коли впольована дичина за своєю красою викликає і гордість, і жаль, забиває подих своєю насиченою силою краси та міцності, розповідає Олександр. І тому з деяких упольованих зразків він виготовляє настінні та настільні моделі - на згадку про приємні моменти полювання.

 

P.s.
Із розповіді цього мисливця в моїй уяві постала гармонійно-казкова історія, але в ній приховано чимало складних і небезпечних пригод, які часто трапляються з мисливцями. Не розкрита тема щодо шаленого фізичного навантаження і титанічної витримки. А чого варте пережити погодні негаразди зі зливами чи низькими температурами, а ризики під час зустрічі з тваринним світом.

 

Процес полювання розпалює азарт. А мисливець, як справжній гравець, влучивши в ціль, отримує велику силу задоволення, що і дає відчуття переможця. Так мисливський інстинкт назавжди бере чоловіків у полон.

 

Автор: Людмила СОВА

 

Підписуйтесь на канал Районки в Telegram, сторінку Районки в Facebook, спільнота в Viber