Рецепт її довголіття – бажання жити Есть фото

21 Лютого в 11:00  0  1209

ОсобистістьРецепт її довголіття – бажання жити

Мешканка села Басань Віра Малиш відзначила 100-річний ювілей


100 років… Шлях, який не виміряти подіями, не описати словами. Шлях довжиною в життя – з війною, голодом, лихоліттями, тяжкою працею. Але чесна та працьовита людина проживе це життя гідно, виховає дітей, дочекається онуків, правнуків. Таким є життєвий шлях мешканки села Басань Віри Малиш, яка вчора, 20 лютого, відсвяткувала свій 100-річний ювілей. Ця дата стала, ніби мапою життя, цієї маленької, але такої сильної жінки.


Святкового дня з днем народження ювілярку приїхали привітати голова Пологівської РДА Юрій Коноваленко, голова ветеранської організації Іван Мінько, голова Басанської сільради Олександр Петрушов, директор ТОВ «Романцови і К» Лідія Романцова, односельчани. Односелець Віктор Сиваш, прийшов з баяном та заспівав для Віри Микитівни вічну пісню матері, пісню сонця, надії та любові – «Пісню про рушник». Вітальні листівки від Президента, подарунки, гроші від ветеранської організації, але найголовніше – слова. Слова подяки та пошани, побажання добра, здоров‘я, довголіття та наснаги. Адже довгий вік Віри Микитівни був не легким та наповненим випробувань.


Народилася вона у 1914 році в селі Григорівка, в родині було ще три сестри та брат. Мати померла, коли дівчинці було 4 роки, після цього у Віри було аж 5 мачухи. У 1935 році дівчина вийшла заміж за гарного хлопця з села Басань. Народилася дочка Ніна. А потім почалася Велика Вітчизняна. Чоловіка у 1942 році забрали на фронт. Звідти він так і не повернувся. Війна вкрала батька, який навіть не знав, що у нього народилася друга донечка Катерина. Віра Малиш залишилася сама з двома маленькими дітьми. Важкі часи, війна, голод та розруха, але потрібно було піднімати на ноги дочок. Віра важко працювала – копала окопи у воєнні роки, під час роботи у сільському господарстві була ланковою, полола кілометри рядків, трудилася на фермах.


Який же рецепт довголіття Віри Малиш? Можливо він у її імені? Це віра – в себе, в свої сили, в Бога. А ще – бажання жити. Віра Микитівна хотіла жити, заради майбутнього своїх дочок. Вона мала жити! Життя відчуло любов маленької жінки та подарувало їй довгі роки та гарну родину.


Газета «Районка» від щирого серця вітає Віру Микитівну з поважним ювілеєм та бажає здоров‘я, благополуччя її родині. Завжди бережіть у своєму серці любов та віру, які стали основами Вашого довголіття, шановна ювілярко!


Розповіді дочок Віри Малиш про маму читайте у наступному номері газети «Районка».

 

 

Автор: Марія КАІРА
Фотограф: Наталя НЕДЯЛКОВА

 

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter   Система Orphus

 

 

Loading...

Нет комментариев

Для того, чтобы добавить комментарий нужно войти на сайт. Если вы не зарегистрированы, это можно сделать здесь Регистрация.

Добавить комментарий
Комментарии публикуются только после проверки администратором сайта.

 

Новини за темою

Останні новини

Loading...

r.gif

evrostil_neww.jpg

Пологи (г.)