Інформує пологівська податкова

10 Травня в 10:07  0  438

На районіІнформує пологівська податкова

Про затвердження Порядку розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування пільгового розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Пологівська ОДПІ повідомляє, що 02.05.2018, з дня офіційного опублікування (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 02.05.2018 № 34) набула чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 21.02.2018 № 4-2, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.03.2018 за № 334/31786, якою затверджено Порядок розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування пільгового розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок).

 

Порядок розроблено відповідно до пункту 97 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі Закон № 2464).

 

Порядок визначає механізм здійснення розрахунку недоотриманої Пенсійним фондом України суми коштів від застосування розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбаченого частинами тринадцятою і чотирнадцятою статті 8 Закону № 2464.

 

Увага! 20 травня – останній день подання декларації акцизного податку

Пологівська ОДПІ повідомляє, що строки та порядок сплати акцизного податку визначено ст.223 розділу VI «Акцизний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

 

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 та п.223.2. ст.223 ПКУ платники акцизного податку (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у ст.215 ПКУ) подають до контролюючого органу, щомісячно, не пізніше 20 числа наступного звітного періоду, декларацію з акцизного податку. У травні 2018 року граничний термін подання декларації акцизного податку – 20 травня.

 

Слід зазначити, що відповідно до пп.49.21 п.49.2 ст.49 ПКУ платники акцизного податку з реалізації пального, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані подавати податкові декларації за кожний встановлений ПКУ звітний період, незалежно від того, провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді чи ні.

 

Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 №841).

 

Чи має право державний службовець на податкову соціальну пільгу?

Пологівська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.

 

Згідно із пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ.

 

Водночас, якщо державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву в якій зазначається якою саме пільгою він бажає користуватися та додати до заяви підтвердні документи.

 

Перелік таких документів та порядок їх подання визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

 

Отже, державні службовці мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму 100 - відсоткової податкової соціальної пільги без подання заяви за умови, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень ( у 2018 році – 2470 грн).

 

 

Платник єдиного податку - юридична особа повертає аванс. Податкові наслідки.

 

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

 

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

 

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

 

Отже, якщо зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

 

У разі якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа - платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

 

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

 

Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 292.1, п.п. 5 п. 292.11, п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України.

 

Підприємець сплатив ЄСВ, але звіт подав за старою формою: який штраф?
Пологівська ОДПІ роз’яснює.

 

За подання звіту з ЄСВ не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, органом ДФС здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Згідно з ч. 1 ст. 165 прим. 1 КУпАП, зокрема, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165 прим. 1 КУпАП, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Що робити, якщо знайшли помилку у поданому звіті з ЄСВ?

Пологівська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, страхувальники зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

 

Згідно з п.1 розділу V Порядку №435 при виявленні помилки у Звіті до закінчення терміну подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку.

 

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності.

 

Якщо страхувальником до закінчення терміну подання Звіту подаються лише окремі таблиці за поточний звітний період Звіту зі статусом «скасовуюча», «додаткова» цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

 

У випадку тимчасового припинення господарської діяльності ліцензія на роздрібний продаж алкоголю чи тютюну може бути лише анульована

 

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва i торгівлі спиртом етиловим, коньячним i плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

 

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

 

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі ДФС, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.

 

Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості. Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

 

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі заяви суб’єкта господарювання, несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії.

 

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.

 

Згідно із п. 34 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (який діє у частині, що не суперечить Закону № 481), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 зі змінами та доповненнями (далі – Тимчасовий порядок) видача ліцензій здійснюється тільки за умови фактичного надходження 1/4 частини встановленої річної плати за ліцензію до відповідного бюджету, яке перевіряється уповноваженою на видачу ліцензій особою на підставі поданої заявником копії платіжного доручення з відміткою банку про сплату.

 

Враховуючи зазначене, суб’єкту господарювання, який має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами та планує призупинити господарську діяльність, необхідно подати заяву на анулювання таких ліцензій.

 

У разі якщо суб’єкт господарювання не здійснює господарську діяльність (не провадить роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами) і ліцензії на право роздрібної торгівлі не анульовані, то з наближенням терміну поточної щоквартальної плати за ліцензію такий суб’єкт господарювання згідно з п. 38 Тимчасового порядку зобов’язаний зробити наступний внесок до відповідного бюджету в розмірі 1/4 річної суми та подати органу, яким видано ліцензію, копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату для внесення чергової відмітки до ліцензії та журналу обліку видачі ліцензій про дату початку і закінчення наступного граничного терміну дії ліцензії.

 

При цьому Законом № 481 та Тимчасовим порядком не передбачено можливості призупинення дії ліцензії у випадку тимчасового припинення господарської діяльності.

 

До уваги платників податку на додану вартість!
Пологівська ОДПІ нагадує, що згідно з п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 117), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

 

Пунктом 13 Порядку № 117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема:
• порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у ПН/РК, реєстрація яких зупинена;
• пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

 

Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями передбачено, що РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу.

 

Враховуючи вищевикладене, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН РК на зменшення податкових зобов’язань, пояснення та копії документів, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію РК в ЄРПН, подаються платником податків – продавцем, що зазначений в РК та ПН, яка коригується.

 

Таблиця даних платника ПДВ: як заповнити

Відповідно до п. 29 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 21.02.2018 р. № 117, платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку № 117.
Згідно із п. 30 Порядку № 117 у Таблиці зазначаються: у графі «Код згідно з КВЕД ДК 009:2010» — види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010). При цьому цей код потрібно вказувати в кожному рядку;
у графі «Код згідно з УКТ ЗЕД/ДК 016-2010 (придбання (отримання) товарів/послуг)» — коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі — ДКПП), що на постійній основі придбаваються (отримуються) платником податку. Кожний код УКТ ЗЕД (що відповідає певному товару) зазначається в окремому рядку навпроти рядка, у якому зазначений вид діяльності;
у графі «Код згідно з УКТ ЗЕД/ДК 016-2010 (постачання (виготовлення) товарів/послуг» — коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються (виготовляються) платником податку.

 

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.

 

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

 

Надалі після подання Таблиці при складанні ПН/РК коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в ПН/РК — на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК буде призупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

 

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів, відносно яких вона отримана.

 

Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

 

Пунктом 31 Порядку № 117 визначено, що таблиця даних платника податку подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Інструкція з заповнення Таблиці платника податків: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/304206.html

 

Подання документів в електронній формі до контролюючого органу здійснюється платниками відповідно до норм законодавства

Пологівська ОДПІ повідомляє, що згідно з пп. «в» п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

 

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» зі змінами, ПКУ, Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (далі – Порядок).

 

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку платник податків створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), керуючись Порядком.

 

Контроль за введення даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів).
Після накладання ЕЦП платник здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку контролюючому органу, в якому перебуває на обліку протягом операційного дня з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (пункти 4 та 5 розділу ІІ Порядку).
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 49.5 ст. 49 ПКУ у разі подання звітності в електронній формі платник податків зобов’язаний здійснити відправлення такої звітності до контролюючого органу не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

 

Як отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах через Інтернет?
Для отримання інформації про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах в онлайн-режимі запрошуємо платників податків скористатись послугами онлайн-сервісу ДФС – «Електронний кабінет платника податків».
Цей сервіс, зокрема, дає змогу побачити стан розрахунків із бюджетом по податках і зборах, підготувати, заповнити і надіслати податкову звітність в електронному вигляді, перевірити звітність на наявність арифметичних помилок, переглянути подану звітність незалежно від способу іі подання.

 

До того ж використання електронного сервісу забезпечує доступ платника податків до податкового календаря, який нагадає користувачу терміни надання податкової звітності та сплати податків і зборів. Окрім цього, клієнт може переглянути свої облікові дані за даними ДФС.

 

Вхід до Електронного кабінету платника податків здійснюється шляхом авторизації на веб-ресурсі ДФС за допомогою електронного цифрового підпису

Сільгоспвиробники, у яких дохід за 2017 рік більше 20 млн. грн., не пізніше 10 травня 2018 року повинні подати декларацію з податку на прибуток за І квартал 2018 року

 

З 01 січня 2017 року ст. 209 Податкового кодексу, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, втратила чинність.
Отже, з 01.01.2017 для цілей оподаткування податком на прибуток не визначено поняття "сільськогосподарська продукція" і виробники сільськогосподарської продукції визначають звітні (податкові) періоди за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток.

 

Виробники сільськогосподарської продукції, які застосовували річний податковий (звітний) період з 01.07.2016 до 30.06.2017, і річний дохід яких від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності за 2016 рік, перевищував 20 млн. грн.., починаючи з 01.07.2017 застосовують звітні (податкові) періоди - календарні три квартали та рік.

 

Якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 рік не перевищив 20 млн. грн., то такі платники обчислюють та надають звітність з податку на прибуток за "річний період" з 01.07.2017 до 31.12.2017.

 

Платники податку (у тому числі виробники сільськогосподарської продукції), у яких дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності за 2017 рік, перевищує 20 млн. грн. у 2018 році мають подати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітні податкові періоди - квартал, півріччя, три квартали, рік.

 

Тобто виробники сільськогосподарської продукції, у яких дохід від будь-якої діяльності за 2017 рік перевищував 20 млн. грн., повинні не пізніше 10 травня 2018 року подати декларацію з податку на прибуток за І квартал 2018 року.

 

Строк сплати податку на прибуток за І квартал закінчується 18 травня 2018 року.

 

Зазначена норма визначена п. 137.5 ст. 137, пп. 4 п. 2 розділу XIX Податкового кодексу та роз’яснена листом ДФС України від 20.02.2018 р. N 697/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

 

Подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року

 

Платники податку на прибуток, що використовують базовий звітний (податковий) період квартал, декларацію з податку на прибуток подають фіскальному органу, в якому перебувають на обліку, - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного

(податкового) кварталу.

 

Отже, граничний термін подання декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року - 10 травня 2018 року.

 

Строк сплати податку на прибуток за І квартал закінчується 18 травня 2018 року.

 

Декларація з податку на прибуток підприємств за І квартал 2018 року подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 20.10.15 №897 (у редакції від 28.04.2017 № 467).

 

Платник може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складено у довільній формі, що вважатиметься її невід'ємною частиною, із розшифровкою сум та показників, що враховані для визначення об'єкта оподаткування та податку на прибуток відповідно до положень Податкового кодексу, що набули чинності у 2018 році.

 

Зазначена норма передбачена п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 02.05.2018 № 12911/7/99-99-15-02-01-17.

 

Разом з тим, у зв’язку з тим, що з 01.01.2018 року набули чинності зміни до Податкового кодексу України, внесені Законами України від 07.11.2017 № 2176-УІП та від 07.12.2017 № 2245-VIII, зокрема, в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, розроблено проект наказу

 

Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».

 

Проект розміщено на офіційному веб-порталі (www.sfs.gov.ua) у підрозділі «Проекти регуляторних актів» підрозділу «Регуляторна політика» розділу «Діяльність».

 

Платник ПДВ має право подати скаргу на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

 

Cкарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.

 

Платник податку у разі отримання рішення про відмову у реєстрації податкової ПН/РК в ЄРПН має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення подати на розгляд Комісії ДФС з питань розгляду скарг Скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313201.

 

Якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем.

 

До Скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601.

 

Скарга на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення.

 

Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

 

У разі відкликання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати заяву про відмову від поданої ним Скарги на рішення таких комісій, за формою J(F)1313301.

 

Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність» / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів.

 

За результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його платнику ПДВ у строк, визначений п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу, в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС.

 

Скарга на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги. Термін розгляду скарги не може бути продовженим.

 

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

 

Задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі ПН/РК в ЄРПН з урахуванням вимог п. 200 1.3 ст. 200 1 Податкового кодексу.

 

Для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

 

Підприємці - платники єдиного податку зобов’язані вести книгу обліку доходів
Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

 

Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

 

Підприємці - платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат.

 

Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо.

 

Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.

 

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

 

Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.

 

Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.

 

Зазначена норма визначена п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України.

 

Як підприємству подати декларацію з транспортного податку у разі переходу протягом року права власності на об’єкти оподаткування

Об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років включно (2013 рік) і середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати (в 2018 році - 1,396 млн грн).

 

Платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

 

У разі придбання об’єктів оподаткування протягом року декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

 

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

 

Отже, якщо перехід права власності на новопридбані легкові автомобілі - об’єкти оподаткування відбувся до 20 лютого, а звітну Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання Декларація подається з типом «Звітна нова».

 

При переході права власності на об’єкти оподаткування після закінчення граничного терміну подання Декларації (після 20 лютого звітного року), подається Декларація з типом «Уточнююча» протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

 

Зазначена норма передбачена ст. 267 Податкового кодексу України.

 

Підприємець на загальній системі оподаткування продаж власної продукції повинен здійснювати із застосуванням РРО

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (РК).

 

Разом з тим РРО та РК не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

 

Відповідно до п. 39 розд. IV «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148, фізичні особи - підприємці касової книги не ведуть.

 

Отже, підприємці на загальній системі оподаткування при реалізації продукції власного виробництва, повинні застосовувати РРО.

 

Зазначена норма передбачена п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

 

У разі зміни підприємцем адміністративного району сплачувати податок на доходи фізичних осіб та подавати розрахунок за ф. 1ДФ до закінчення бюджетного року необхідно за місцем попередньої реєстрації

 

У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

 

У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

 

При перереєстрації місцезнаходження суб’єктів господарювання – фізичних осіб сплата податків і зборів та подання звітності, визначених законодавством за основним місцем обліку, в наступному бюджетному році здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

 

Отже, при перереєстрації місцезнаходження суб’єктів господарювання – фізичних осіб сплата податків і зборів та подання звітності, визначених законодавством за основним місцем обліку, в наступному бюджетному році здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

 

Зазначена норма передбачена ст. 45 Бюджетного кодексу України, ст. 63 Податкового кодексу України, п. наказу МФУ від 09.12.2011 №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів».

 

Платники податків для отримання інформаційних послуг можуть звертатись до Контакт - центру ДФС
Контакт-центр ДФС надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС.

 

Контакт-центр ДФС функціонує за єдиним багатоканальним номером телефону 0 800 501 007 та електронною адресою поштової скриньки idd@sfs.gov.ua (для отримання інформаційно-довідкових послуг без використання електронного цифрового підпису).

Надання інформаційно-довідкових послуг здійснюється з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. (крім вихідних та святкових днів).

 

Вартість послуг Контакт-центру зі стаціонарних телефонів безкоштовна, з мобільних телефонів оплата дзвінків здійснюється за тарифами оператора мобільного зв'язку (або за наявним механізмом саll-bасk - вартість послуг безкоштовна).

 

Відповіді надаються за вибором особи: телефоном, факсом, електронною поштою.

 

Контакт-центр приймає звернення від фізичних та юридичних осіб на сервіс «Пульс» ДФС України щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів.

 

Таку інформацію заявники можуть надати за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну адресу: idd@sfs.gov.ua.

 

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб інвестиційного прибутку та подання декларації про майновий стан і доходи
Суми доходу у вигляді майнового і немайнового внеску до статутного фонду юридичної особи - емітента корпоративних прав в обмін на такі права не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи.
Крім того, від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ст. 165 Кодексу.

 

Отже, сума майнового внеску фізичної особи до статутного капіталу юридичної особи - резидента не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

 

При цьому підприємство - емітент корпоративних прав є податковим агентом в частині повідомлення органів ДФС про такі доходи і зобов'язано відобразити такі суми у формі № 1ДФ з ознакою " 178".

 

У разі виходу фізичної особи з числа засновників (учасників) підприємства, отриманий дохід включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інвестиційний прибуток.

 

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 - 170.2.6 (крім операцій з деривативами).

 

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться фізичною особою - платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

 

Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

 

За результатами календарного року платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

 

Податкова декларація про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається до фіскального органу за місцем реєстрації до 1 травня 2018 року.

 

Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються фізичною особою самостійно до 1 серпня 2018 року.

 

Інвестиційний прибуток оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

 

Отже, дохід, отриманий фізичною особою внаслідок виходу з числа засновників (учасників) підприємства, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інвестиційний прибуток та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому вказаний дохід не є базою нарахування єдиного внеску.

 

Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.44 ст. 165, п.п. 170.2.1, п.п. 170.2.2 ст. 170, п.п. 1.7 п. 16 1 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України.

 

Юліана Козаченко: "Запорізькі комунальні підприємства поповнили місцевий бюджет на 45 мільйонів"

У Запорізькій області за чотири місяці з прибутків підприємств комунальної форми власності до бюджетів громад надійшло 45,3 мільйона гривень. Порівняно з минулим роком рівень сплати податку на прибуток зріс на 12,7 мільйона або на 39 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко.

 

Найбільші відрахування забезпечили комунальні підприємства міста Запоріжжя – 26,3 мільйона, що майже на 3 мільйони більше, ніж торік. Суб'єкти господарювання Бердянського та Приморського районів поповнили місцевий бюджет на 6 мільйонів, Мелітопольського та Приазовського районів – майже на 5 мільйонів, платники Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів перерахували понад 1,3 мільйона.

 

Нагадаємо, відповідно до Бюджетного кодексу податок на прибуток підприємств комунальної власності повністю зараховується до місцевих бюджетів. Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

 

Юліана Козаченко: "Внесок платників Запорізької області до державного бюджету – понад 2 мільярди гривень"

Платники податків Запорізької області за чотири місяці поточного року поповнили державний бюджет України на 2 мільярди 133 мільйони гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко.
– Порівняно з аналогічним періодом 2017 року рівень податкових відрахувань збільшився на 560 мільйонів або на 35 відсотків. Більшу частину надходжень сформували чотири платежі – податок на додану вартість, податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств та військовий збір. Вони забезпечили майже 92 відсотки від загальної суми, – зазначила Юліана Козаченко.

 

Зокрема, з початку року надійшло понад 995 мільйонів гривень ПДВ, що на 302 мільйони більше, ніж торік.

 

З доходів фізичних осіб сплачено 498 мільйонів гривень ПДФО, рівень надходжень минулого року перевищено майже на 100 мільйонів або на 25 відсотків.

 

Підприємства регіону перерахували 308 мільйонів гривень податку на прибуток, збільшення до рівня 2017 року склало 93 мільйони або 43 відсотки.

 

Також держбюджет отримав 158 мільйонів гривень військового збору, це на 36 мільйонів та на 29,5 відсотка більше минулорічної суми.

 

Керівники Запорізької митниці взяли участь у мітингу з нагоди Дня перемоги

 

У Запоріжжі розпочались урочисті заходи, присвячені Дню пам'яті і примирення та Дню Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

 

7 травня в обласному центрі біля історико-меморіального комплексу "Скорботна мати" відбувся мітинг-реквієм, участь у якому взяли представники обласної та міської влади, фіскальної служби Запорізької області, інших державних органів, ветеранських організацій та громадськості.

 

Учасники вшанували пам'ять загиблих у Другій світовій війні, висловили слова подяки присутнім ветеранам, відзначили важливу роль запоріжців, які на полях бою та у тилу здобували Перемогу над нацизмом. Говорячи про сьогоднішні реалії, керівники області та місцевої влади побажали скорішого становлення миру в Україні.

 

Наприкінці заходу начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев та працівники митниці взяли участь у церемонії покладання квітів до монументу.

 

Запорізькі митники виявили незадекларовану валюту

У запорізькому аеропорту один з пасажирів рейсу "Сабіха-Запоріжжя" (громадянин Туреччини) для проходження митного контролю обрав спрощений порядок, тим самим засвідчивши відсутність товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено, і які підлягають декларуванню.

 

Однак після перетину "білої лінії", що позначає закінчення зеленого коридору, на вимогу митників він надав ручну поклажу для проведення митного контролю та повідомив, що має в своєму портфелі 20 тисяч доларів США. Готівка знаходилась серед його особистих речей.

 

Ця сума перевищує встановлену норму ввезення, за умови усного декларування, еквівалентну 10 000 євро, тобто 11 969 доларів США за курсом Національного банку України. Цю частину було повернуто громадянину, а суму перевищення – 8031 долар США вилучено.

 

Нагадуємо, в Україні діють чіткі правила ввезення та вивезення грошей, коштовних цінностей, раритетних предметів, зброї, ліків та інших предметів.

 

Зокрема, згідно з постановою Національного Банку України "Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України" фізичні особи- нерезиденти мають право ввозити в Україну в повному обсязі готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування.

 

Стосовно громадянина Туреччини складено протокол про порушення митних правил за статтею 471 Митного кодексу України.

 

Юліана Козаченко: "До місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 2,5 мільярда гривень"

Місцеві бюджети Запорізької області за чотири місяці поповнились на суму 2 мільярди 465,6 мільйона гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко.

 

– Запорізькі платники податків перерахували до місцевих скарбниць майже на 400 мільйонів або на 19 відсотків більше, ніж торік. Зростання доходів бюджетів зафіксовано за всіма бюджетоутворюючими податками. Отже, громади області отримали додаткові ресурси для реалізації своїх потреб та розвитку інфраструктури, – наголосила Юліана Козаченко.

 

Найбільше до бюджетів надійшло податку на доходи фізичних осіб – близько півтора мільярда, що на 300 мільйонів або на 25 відсотків більше даних січня-квітня 2017 року.

 

Плати за землю забезпечено 321,5 мільйона, це перевищує минулорічний рівень на 7 мільйонів.

 

Підприємці спрямували до місцевих скарбниць 380 мільйонів єдиного податку, що на 77 мільйонів випереджає сплату за чотири місяці минулого року.

 

Крім того, бюджети громад отримали 68 мільйонів гривень акцизного податку, майже 60 мільйонів гривень рентної плати, 45 мільйонів гривень податку на прибуток підприємств та 40 мільйонів гривень екологічного податку.

 

 

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter   Система Orphus

 

 

Нет комментариев

Для того, чтобы добавить комментарий нужно войти на сайт. Если вы не зарегистрированы, это можно сделать здесь Регистрация.

Добавить комментарий
Комментарии публикуются только после проверки администратором сайта.

 

 

Loading...

Новини за темою

Останні новини

Loading...
Loading...

 

 

Пологи (г.)