Не мріяла про медицину, але відчувала, що потрібна...

16 Червня в 12:57 0 923

Особистість Не мріяла про медицину, але відчувала, що потрібна...

Наталія Лисенко у шкільні роки й не мріяла про медицину, але завждивідчувала, що потрібна людям. Покликання знайшло її. Дівчина закінчилаБердянське медичне училище за спеціальністю «Лікувальна справа», апотім повернулася у рідне село Костянтинівка, де пропрацювала у фапіпівтора року. Потім Наталія змінила село на місто Запоріжжя, де три рокипрацювала на підприємстві «Мотор-Січ». Однак мала Батьківщина невбла-ганно тягнула назад. Дівчина повернулася додому. Зараз Наталія Лисенкопрацює завідуючою фельдшерсько-акушерським пунктом уКостянтинівській сільській раді, маючи 7 років медичного стажу.

- Наш фап раніше обслуговував три населених пункти – села Костянтинівку, Решетилівське і Чумацьке. Нещодавно до решетилівського фапу прийшов працювати молодий спеціаліст. Тепер я обслуговую тільки дві території, на яких проживає 280 мешканців, - ділиться Наталія.

У костянтинівському фапі діє аптечний пункт, де селяни можуть придбати або замовити потрібні ліки. Разом з Наталією працює молодша медична сестра Світлана Кравченко, стаж роботи якої у медичній галузі складає 13 років. Світлана Олександрівна не має медичної освіти, але, коли прийшла працювати до фапу, багато чого навчилася.

«З нею легко працювати. Вона не тільки моя помічниця, але й порадниця», - зазначає Наталія Лисенко. Сама Світлана Кравченко розповідає, що за період її роботи у фапі траплялися різні випадки – і рани перев‘язували, і доглядали за людьми, що потрапили в аварію. За час роботи Наталії Лисенко у фапі теж траплялося різне.

- У минулому році в селі народилося лише одне немовля, молодь виїзжджає до міст, тому в селі залишається більше літніх людей. Відповідно, й пацієнти найчастіше звертаються з хворобами, які властиві цьому віку, – серцеві, підвищений тиск, гіпертонічна хвороба. Також ми проводимо щоденний огляд водіїв агрофірми «Комунар», - розповідає завідуюча.

Наталія любить свою роботу, завжди щиро відгукується на прохання про допомогу, не залишає хворих ані вдень, ані вночі. Пацієнти поважають свого янгола-охоронця, довіряють їй свої життя. І хоча сільський фап не центральна лікарня, де під рукою є всі медикаменти та сучаcне обладнання, Наталія ніколи не пасує перед труднощами. Якщо потрібно, діє чітко і швидко.

Наталія Лисенко вважає, що медицина на селі дуже необхідна.

- Для того, щоб молоді спеціалісти погоджувалися працювати у фапах та сільських амбулаторіях, треба створювати для них нормальні умови, забезпечуючи житлом та гідною зарплатнею. Мені було легше у цьому плані. У мене було власне житло, - розповідає дівчина.

Своїм колегам напередодні Дня медичного працівника Наталія зичить терпіння, наснаги та гідної оцінки їхної нелегкої праці. А ще бажає любити свою роботу, якою б складною вона не була, завжди бути привітними і щирими з пацієнтами, адже посмішка та добре слово часто мають більшу за укол чи пігулку лікувальну силу.