Вибір Євгена Лісогурського – життя у військовому містечку і парашут! Есть фото

7 Жовтня в 13:06  0  1148

ОсобистістьВибір Євгена Лісогурського – життя у військовому містечку і парашут!

Молодий завзятий випускник Пологівського НВК, 22-річний Євген Лісогурський з власної волі став військовослужбовцем

 

Свого часу в армії служити йому не довелося: солдатське життя проміняв на студентське, відразу ж після школи вступив до Запорізького металургійного коледжу. Після його закінчення і здобуття «вогняної» професії сталевара став на порозі вибору – ким стати. Але свій вибір парубок зробив швидко, без вагань – він обрав службу за контрактом у високомобільних десантних військах (далі ВДВ).

 

«Районка» поспілкувалася із земляком, який вже п’ять місяців їсть армійську кашу, ходить у чоботях і спить у казармі. Ми поцікавилася, яка ж вона, служба за контрактом.

 

- Євгене, чи боявся ти служби в армії учнівської пори? Чи хотів «закосити», як більшість юнаків?

 

- Ні, таких думок не виникало, але вийшло, що після школи я став не солдатом, а студентом. А більшість моїх однокласників служили. Коли я закінчив технікум, мої друзі вже пішли на дембель, а я так і не «скуштував» армійського життя. Пізніше мене потягло в армію. Я вирішив піти на контрактну службу, причому одразу обрав для себе ВДВ. Мені захотілося стати десантником. Ось уже п’ять місяців я служу в 25-ій окремій Дніпропетровській повітряно-десантній бригаді.

 

- А як тобі умови, в яких ти проживаєш, зарплатня влаштовує?

 

- Я живу у казармі поліпшеного типу у військовому містечку, де є все: магазини, базар, місця для відпочинку. У кімнаті нас четверо. Є холодильник, телевізор, душ - все, що необхідне для життя. Це влаштовує, більше того, я можу порадити іншим молодим хлопцям йти служити за контрактом. Це перспективно, зарплатня хороша, тим паче, що обіцяють підвищення найближчим часом. Мій перший заробіток склав більше трьох тисяч гривень, це при тому, що я не служив в армії. За стрибки з парашутом ми отримуємо премії, а в жовтні я відправлюсь вчитися. Це означає, що скоро піду на підвищення – отримаю звання сержанта.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Юність у чоботях за власним бажанням!

 

- А на що ти витрачаєш свої зароблені гроші?

 

- На себе! В основному, на їжу, бо люблю смачно поїсти.

 

- Євгене, у вас є солдатська їдальня? Харчування контрактників платне чи ні?

 

- Є їдальня, звичайно. Обіди за рахунок Міністерства оборони України, а сніданок і вечеря – за власний кошт. У нас вираховують із зарплати: на місяць виходить близько 400 гривень. 

 

- Коли закінчується твій контракт?

 

- У 2016 році, але, за бажанням, я зможу його продовжити, думаю, що так і зроблю. Армія мені дала впевненість у собі, тут я знайшов друзів. Для мене служба – це робота, стабільність і спосіб життя. 

 

- А як твої батьки сприйняли твій життєвий вибір? Їздять до тебе в гості чи, може, ти додому приїздиш?

 

- Батьки мене підтримали, сказали, що це - мій вибір, і я маю право сам вирішувати свою подальшу долю. Тато до мене вже приїжджав, провідував, а зовсім скоро я поїду у відпустку додому майже на місяць. 

 

- Як проходить твій день? Мабуть, доводиться рано прокидатися?

 

- Лише в понеділок, бо по понеділках у нас зарядка о шостій ранку, а в інші дні на робочому місці ми повинні бути о 8:00. Як проходить день? Кожен день - по- різному. Наприклад, по вівторках займаємося стрільбою, по середах – підготовкою до стрибків із парашутом. За планом, на рік кожен військовий повинен стрибнути п’ять разів. В інші дні займаємося господарськими роботами, прибираємо територію. Після 17:00 - ми вільні. Все, як на звичайній роботі. 

 

 

 

 

Автор: Оксана БЕВЗЮК

 

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter   Система Orphus

 

 

Loading...

Нет комментариев

Для того, чтобы добавить комментарий нужно войти на сайт. Если вы не зарегистрированы, это можно сделать здесь Регистрация.

Добавить комментарий
Комментарии публикуются только после проверки администратором сайта.

 

Новини за темою

Останні новини

Loading...

evrostil_neww.jpg

Пологи (г.)