Історія одного усиновлення, що схоже на казку

28 Вересня в 08:41  0  1584

На районіІсторія одного усиновлення, що схоже на казку

Дитина. Бажана... Жадана... По-різному вона приходить в сім᾽ю. Одна стрімко вривається в земне життя, іншу довго-довго чекають, а ще іншу усиновляють, пройшовши багато моральних перепон та вагань.

 

Ще не будучи працівником служби у справах дітей вважала, що дуже важко усиновити дитину, адже треба зібрати багато різних довідок та документів, а знайти дитину ще важче, але маючи 12-річний стаж роботи у цій сфері ці міфи розвіялися, і я зрозуміла, що коли є бажання стати татом і мамою немає жодних перешкод, головне бути до цього морально готовим.

 

Протягом декількох років на території нашого району відбулося не одне усиновлення, і кожне має свою цікаву історію. Хочеться розказати історію одного усиновлення, що було схоже на казку.

 

До служби у справах дітей приходить лист з необхідними документами про те, що громадянка, яка має реєстрацію місця проживання на території Пологівського району народила хлопчика та покинула у пологовому будинку іншої адміністративно-територіальної одиниці.

 

Розуміючи проблеми по розшуку горе-матері та її родичів, які можуть виникнути, позбавлення її батьківських прав у майбутньому та влаштування дитини до сімейних форм виховання для нашої служби стало нагальним питанням.

 

Розшукавши бабусю дитини та з’ясувавши, що вона не має змоги взяти дитину до себе на виховання, а його мати веде аморальний спосіб життя, прийнято рішення якнайшвидше знайти йому батьків.

 

Серце вилітає з грудей, душу пече питання: «Ну як же, як можна лишити свою дитину? Яке їй дати ім᾽я та по батькові? Як знайти кандидатів на усиновлення, оскільки таких на обліку немає та й дитина усиновленню не підлягає». Панікую, що ж робити?

 

Раптом відбувається чудо, на прийомі люди, які зібрали перелік документів, щоб стати кандидатами в усиновлювачі. Документи перевірено. Люди пишуть заяву. Зроблено висновок про можливість бути кандидатами в усиновителі. Поставлено громадян на облік. Цікавляться дітьми.

 

Потім я розповідаю, що на місцевому обліку з усиновлення таких дітей відповідного віку до їх бажання не має, тому можу дати направлення до служби у справах дітей Запорізької обласної адміністрації для ознайомлення з регіональним обліком, тобто з дітьми Запорізької області, або як варіант, пройти навчання в обласному центрі соціальних служб для сім᾽ї, дітей та молоді, як кандидат в опікуни і отримати направлення для знайомства з покинутим матір᾽ю хлопчиком, не вказуючи біографію та іншу інформацію про дитину, оскільки він буде перебувати у закладі, щоб підлягати усиновленню, до позбавлення матері батьківських прав. Починаю жити надією, що, можливо, кандидати погодяться пройти навчання та взяти малюка. Попросили час подумати.

 

Довгоочікуване «так»! Пройшовши курс підготовки кандидатів в опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі в Запорізькому обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та отримавши відповідні рекомендації громадян взято на облік.

 

Згодом я розповідаю все про малюка. Ніби не налякались біографії, з блиском в очах та цікавістю питали про все, а головне про здоров᾽я.

 

А далі як у казці… Довгоочікуване знайомство: тремтять голос та руки Оксани – кандидата в опікуни, ком у горлі, який перекриває дихання, нагортаються сльози на очах від приємного хвилювання, і, нарешті, перший дитячий погляд, запах та неочікувана посмішка. Контакт встановлено.

 

Телефонний дзвінок. «Хлопчик хороший, так як ви й казали, – каже кандидатка в опікуни Оксана, – та й чоловікові дуже сподобався». Дитину влаштовано під опіку, де вона оповита батьківською любов’ю та турботою, в той час, коли подано позовну заяву до суду про позбавлення матері батьківських прав, і тоді, коли дитина отримала підставу для усиновлення, громадянами написано заяву про її усиновлення, отримано висновок про доцільність усиновлення та кандидатами подана позовна заява на усиновлення до суду.

 

Єгорка, так назвали хлопчика, ріс швидко на очах та руках служби. При спілкуванні з Оксаною було видно, що дитина в родині бажана, її чоловік багато часу проводить з малюком, тому хлопчик росте справжнім маленьким чоловіком, який любить спорт і автомобілі, а їй так хочеться ще і маленької донечки, косичок та бантиків, можливо у майбутньому...

 

Вимовивши ці слова, наче запустила мрію у всесвіт, до служби у справах дітей приходить знову лист про те, що громадянка, яка має реєстрацію місця проживання на території Пологівського району народила дівчинку та покинула у пологовому будинку іншої адміністративно-територіальної одиниці. «Я вражена! Як, тільки промовили!».

 

Телефоную знову Оксані і повідомляю, що мрія про донечку можлива і реальна, тільки процедура знову така ж нелегка. Оксана також здивована пропозиції, ще не вирішилося питання стосовно Єгора, а тут все спочатку… адже ще синочок такий малий. Хвилюється, що не справляться, але попросили час подумати.

 

Пройшло декілька днів. «Пропали» - з жахом подумала я - «не хочуть нашу красуню або не впевнені, що зможуть!» Але я помилялася. За декілька днів прийшли по направлення для знайомства з Надією, так назвали дівчинку.

 

І все спочатку, ті ж хвилювання, дії, процедури, але усвідомлено та впевнено та з величезним терпінням, маючи досвід за плечима. Поїхали…

 

Відбулося судове засідання по питанню Єгорчика. Рішення прийнято та набуло законної сили, отримано нове свідоцтво про народження дитини, в якої є батьки, надійні та люблячі. Вітаю батьків з синочком, а сама радію, напевно, більше за батьків і дитину, бо розумію, що він має дім, має батьків, купу родичів і, як старший братик, маленьку сестричку. Згодом, отримавши нове свідоцтво про народження Надійки, сім᾽я отримала подарунки долі, двох діточок, на правах рідних дітей.

 

Зустрічаючи подружжя Оксани, саме щасливе подружжя, тому, що в їх родині росте два щастя – синочок та донечка, розумієш, що їх подружнє життя наповнилося певним позитивним змістом, про що на мить замислилася, все ж таки мрії збуваються і в них потрібно вірити та робити все для їх здійснення.

 

Це одна із реальних історій, в якій з метою збереження таємниці усиновлення прізвища громадян не вказано, імена змінено.

 

Можливо у вас промайнула думка усиновити дитину чи колись була мрія це зробити – не відкидайте її далеко. Зробіть цей важливий крок – пустіть у свій дім радість! Хай в ньому лунає веселий сміх і проходять безтурботні роки дитинства. І знайте, немає більшого на світі щастя, коли вже дорослі діти обнімають тебе і кажуть: «Мамо! Я тебе люблю!» Не позбавляйте себе радості стати батьками, адже багато обездолених діток чекають на вас і теж мріють про казку.

 

Створіть свою щасливу історію усиновлення.

 

Наталія ШЕСТАВІНА

В. о. начальника служби служби у справах дітей

 

 

 

Підписуйтесь на канал Районки в Telegram, сторінку Районки в Facebook, спільнота в Viber

 

27
Супер
1
Сміх
1
Жах
1
Ганьба

 

 

Нет комментариев

Для того, чтобы добавить комментарий нужно войти на сайт. Если вы не зарегистрированы, это можно сделать здесь Регистрация.

Добавить комментарий
Комментарии публикуются только после проверки администратором сайта.

 

 

Новини за темою

Останні новини

Пологи (г.)