Даром поезії мене нагородили небеса

4 Червня в 11:09  0  490

КультураДаром поезії мене нагородили небеса

До Наталії Шумілової дар написання віршів прийшов не одразу. Цьому передували участь у шкільних літературних гуртках, декламування віршів. В родині Наталії Антонівни часто звучала українська пісня та щире слово.

 

Писати пологівчанка почала вже в зрілому віці спонтанно, проте дуже активно.

 

“Рядки першого вірша прийшли до мене під шурхіт осіннього листя під ногами. Осіння пора та природа налаштували моє серце на якісь дуже тонкі ліричні ноти - і… народилась поезія,” - розповідає поетеса.

 

Теми пані Наталія для написання принципово не обирає, вони “приходять до неї самі”.

 

“Я живу скромно та з Богом у душі, в молитві знаходжу розраду. Хочу сказати, що цей дар мені посланий вищими силами. Сьогодні ряд віршів вже написано, знайомі та близькі читають, захоплюються. Для подальшого творчого розвитку мені не вистачає наставництва. Хтось завжди має мені підказувати, чи в правильному напрямку я рухаюсь,” - по-філософськи розмірковує Наталія Антонівна.

 

Пологівчанка зараз активно відвідує бібліотеку. Читає багато поезії.

 

“Днями там має пройти звукозапис моїх рядків. Ще великим досягненням вважаю включення моєї поезії до збірки творчості поетів Пологівщини “Чорно- білий сонет”.

 

Декілька віршів зацікавили пологівського митця (нехай його ім'я залишиться невідомим). Він хоче покласти рядки на музику,” - ділиться досягненнями поетеса.

 

Наталія Шумілова має мрію - випустити хоча б невеличку збірку авторської поезії. В те, що мрія здійсниться, пологівчанка свято вірить. Адже кожна людина має залишити по собі слід. “Поезія вічна,” - говорить пані

 

Наталія та замислюється. А, можливо, вона творить нові поетичні рядки.

Пологи
Моє місто маленьке - Пологи.
Тут дитинство пройшло босоноге,
Станція - вузлова залізнична
І до цього життя уже звичні
Вдень, вночі стукотять тут вагони
та військові летять ешелони,
Все везуть без кінця і без краю
Завжди гуркіт - покою немає.
Та люблю я своє рідне місто
Невеличке, привітне і чисте,
Скрізь тендітні берізки й каштани
А під ними складають романи.
31.05.2018р

 

Україна
України - це поля безкрайні
І привітні села і міста,
Україна - люди незвичайні
Мова веселкова і проста.
Україна - ти усім багата
Та безцінні землі у нас,
Працьовиті люди і завзяті
Краще жити, прийде до нас час.
Заспівають жайворонки дзвінко
Зорі малинові зацвітуть,
І радіти буде українка
Бо у щасті діти заживуть.
2017 р.

 

Радість
Радію я сонцю
Радію я небу,
І доброму серцю
Духмяному хлібу.
Радію пташкам
І квітучим садам
Та квітам чудовим
І щедрим плодам.
Полям неозорим
Радію пшениці
Тугим колоскам і цілющій водиці
Всьому я радію
І все я ціную
А землю люблю - і не просто існую!
15.09.2017р

 

Автор: Ольга БЕЛИМЕНКО

 

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter   Система Orphus

 

 

Нет комментариев

Для того, чтобы добавить комментарий нужно войти на сайт. Если вы не зарегистрированы, это можно сделать здесь Регистрация.

Добавить комментарий
Комментарии публикуются только после проверки администратором сайта.

 

 

Loading...

Новини за темою

Останні новини

Loading...
Loading...

 

 

Пологи (г.)