Крізь терни життєві до почесного звання

Жительці села Кінські Роздори присвоєно почесне звання України «Мати-героїня»

 

Вона - звичайна сільська жінка-трудівниця. Її головна втіха – діти і коханий чоловік. Вона любить співати пісні і полюбляє слухати сучасну музику. В її житті було багато як радощів, так і розчарувань. Вона – «Мати - героїня» Пологівського краю. І, мабуть, це одна з найголовніших нагород в її житті, адже бути матір’ю – це її покликання.

 

«Життя прожити – не поле перейти!» - цією фразою коротко можна описати життя Ольги Фоменко, жительки села Кінські Роздори, яка минулого тижня була нагороджена почесним званням України «Мати-героїня».

 

І радісно жінці, і болить, адже 4 травня було 40 днів світлої пам’яті її сина Дмитра. Його прямо біля двору збила машина. Горює мати та шукає розради у своїх чотирьох дітях… Найстаршій донечці Оксані 35 років, вона заміжня, живе з сім’єю в Розівському районі, середульша Світлана (21 рік) навчається на останньому курсі в Запорізькому медичному коледжі, мріє працювати медсестрою в одній із лікарень обласного центру, а 12-річна Анжеліка найближче до матусі – навчається в Кінськороздорівському НВК, у 6 класі. В майбутньому мамина помічниця мріє стати суддею. Також з матір’ю живе і 24-річний син Сергій, інвалід III групи. У матері-героїні троє онуків: Наташа і Саша – діти доньки Оксани і 13-річна Люда – донька покійного Дмитра. Діти та онуки – це радість і втіха Ольги Василівни.

 

 

 

Ольга Фоменко щаслива у другому шлюбі. Її чоловік Віктор покохав молоду Ольгу, незважаючи на те, що у неї вже було двійко дітей від першого чоловіка, і ось уже 29 років подружжя живе душа в душу. А до цього… Хоча те, що було «до цього», вже давно не має ніякого значення. Єдине, про що жінка згадує з ніжністю, так це три роки життя в Угорщині, адже саме там на світ з’явилися Дмитро і Оксанка.

 

До речі, з іменами дітей пов’язані певні історії. Наприклад, Оксаною назвала доньку, бо їй дуже подобалася пісня про Оксану. Дмитра назвала на честь сусідського хлопчини в Угорщині, який частенько забігав у гості до тьоті Олі. Сергія назвав чоловік на честь друга по флоту, з яким разом служив. У свою чергу, Сергійко назвав Світланку так само, як звали дівчинку, яка була йому до вподоби. А ось найменшу, Анжеліку, мати назвала так, бо дуже вже їй подобається це ім’я.

 

Діти називають свою маму виключно на «Ви», так, як колись зверталася до своєї мами Ольга Василівна. В селі часто по-доброму кепкують з жінки: «Бачте, яка Фоменчиха ділова, до неї діти на «Ви» звертаються!»

 

Корова, кози, свині, теля, 3 га землі – це головні годівники родини Фоменків. І так було майже завжди. «Було, діти маленькі, - пригадує Ольга Василівна, - залишаю їх наодинці і біжу на ферму, чи вдома пораюсь по господарству та все переживаю, як вони там одненькі…» Ольга Фоменко 20 років пропрацювала в колгоспі ветфельдшером. Увесь цей час роботу в колгоспі поєднувала з веденням домашнього господарства, обробітком городу, а вночі прала, прасувала, готувала…

 

- Пільгами особливо не користуємось. Надіємось завжди самі на себе. Якщо чесно, моїм дітям ніколи навіть путівок до оздоровчого табору не давали. А ми й не просили, – розповіла нам Ольга Василівна. – У школі завжди на все, що було необхідно, гроші здавали на рівні з іншими батьками. Спасибі, що в цьому році держава виплатила мені 11 тисяч гривень, як багатодітній матері, якій присвоєно звання «Матері-героїні». Ці гроші пішли на борги за операцію, яку мені зробили минулого року. Та так і живемо… потихеньку.

 

З нагоди Дня матері Ольгу Фоменко минулої середи запросили до Запоріжжя, де у кінотеатрі ім. О. Довженка заступник голови Запорізької ОДА Андрій Гамов вручив роздорівчанкі посвідчення про присвоєння почесного звання України «Мати-героїня».

 

Всього цього року Указом Президента України звання «Мати-героїня» було присвоєно чотирьом жінкам Пологівського району. Щиро вітаємо вас, матусі!

Фотограф: Наталія Недялкова

 

Нашли ошибку? Выделите и нажмите Ctrl+Enter