ТРИВОГА, БЕЗСОННЯ ТА АГРЕСІЯ ПІСЛЯ КОРОНИ. Як приборкати постковідний синдром?

21 Травня 2021 14:35  0  926

Здоров'яТРИВОГА, БЕЗСОННЯ ТА АГРЕСІЯ ПІСЛЯ КОРОНИ. Як приборкати постковідний синдром?

У соцмережах можна помітити чимало історій від людей, які перехворіли на коронавірус. Вони переконані, що хвороба вплинула на їх психологічний стан: з’явилося роздратування, тривожність, забудькуватість. Запитали у пологівців, чи відчувають вони такі симптоми, та у спеціалістів, що порадять, щоб покращити своє самопочуття.

 

На сторінці Газети у ФБ ми розмістили опитування, чи відчувають пологівці, які перехворіли на коронавірус, вплив цієї недуги на моральний та фізичний стан?


Понад 70 відсотків зазначили, що помітили зміни. Наприклад, Світлана Безлика пише, що відчувала надзвичайну втому та різкі перепади настою “з крайності в крайність”.


Пологівчанка Інна також відчула негативний вплив на моральний стан:
- Перехворіла на ковід півроку тому. Якщо описати всі зміни, то це триватиме довго. Якщо коротко, підвищена дратівливість, дотепер не повернувся нюх та смакові відчуття повною мірою. Це морально "напружує". Постійно відчуваю страх, щоб повторно не захворіти, перенесла недугу в середньому ступені тяжкості і повторно ці відчуття не хочу навіть згадувати!

 

В свою чергу пологівець Артем розповідає, що після одужання вже тривалий час йому часто сняться жахи. Крім того, періодично відчуває напади тривоги та надмірне роздратування, панічні атаки, по декілька днів буває безсоння.

 

Що ж таке постковідний синдром та як з ним боротися, запитали у Анни Дуб, головної лікарки ЦПМСД.


“Дисиденти всього світу заперечують якщо не саме існування вірусу, то принаймні його серйозність. В обох випадках у окремих людей можна зустріти дописи про штучно створену навколо коронавірусної пандемії паніку. Мовляв, ковід не такий страшний, не гірший за грип або звичайні сезонні ГРВІ. З часом людей, які так вважають, стає менше, адже наразі більшість якщо не самі перехворіли, то знають людей, які перенесли захворювання або навіть померли від ускладнень коронавірусу. Є певний відсоток щасливчиків, які перехворіли у легкій або й безсимптомній формі, а у близьких ускладнення були лише у літніх людей із супутніми хворобами, що видається очікуваним та логічним”, - зазначає Анна Михайлівна.

 

Які скарги чуємо найчастіше?
- Слабкість, знесилення, важкість у тілі, постійне бажання відпочити проявляється після ковіду у більш ніж 75% пацієнтів. Кожна перенесена інфекція з інтоксикацією може певний час потому нагадувати про себе підвищеною слабкістю, але люди після ковіду описують це інакше. Часто, незалежно одне від одного, розповідають про бажання прилягти, тобто відпочинок не приносить адекватного відновлення енергії. Вже зранку пацієнти почуваються виснаженими, і так триває довго, кілька тижнів, а часом і місяців.

 

Безсоння додається приблизно у третині випадків, часом воно стає критичним, коли людина по кілька діб поспіль взагалі не спить. Це виснажує і без того вражену інфекцією нервову та всі інші системи, порушує пам’ять, загальне самопочуття, призводить до різних порушень психічного стану, зокрема психозу, загострення неврозів, маніфестації прихованих чи спадкових захворювань психічної сфери.


Апатія, депресія або різкі зміни настрою, нездатність виконувати звичну роботу, порушення когнітивних функцій сильно тривожать працівників інтелектуальної сфери. Пацієнти скаржаться на неможливість думати, ухвалювати рішення, швидко реагувати та виконувати завдання, які раніше були для них звичними.


Довготривалий кашель після ковіду – звична і доволі очікувана скарга, адже й інші ГРВІ та грип можуть ще кілька тижнів нагадувати про себе кашлем. Під час ковіду він зазвичай сухий, і його інтенсивність повільно зменшується. Лікарям при роботі з цим тривалим симптомом найбільшою комунікаційною проблемою виявляється спроба переконати пацієнта у тому, що йому не потрібні різноманітні сиропи і таблетки «від кашлю», які так часто радять дописувачі соцмереж або недоказові лікарі.

 

“Матове скло” під час Covid, що це?
“Важливо знати, що під час коронавірусної хвороби у переважної більшості хворих навіть за легкого перебігу може виникати ураження легень, яке називають вірусною пневмонією. На КТ рентгенологи описують його як «матове скло» у різних ділянках легень. Але хоч слово «пневмонія» знайоме більшості пацієнтів, цей процес суттєво відрізняється від звичайного бактеріального запалення, під час якого у просвіті альвеол в легенях накопичується слиз і продукти гнійного процесу. Таку пневмонію лікують антибіотиками та іноді відхаркувальними засобами, якщо ексудат (ось ця вся запальна речовина) не відходить. Водночас при ковіді легені «сухі», в них немає зайвого мокротиння; картина «матового скла» утворюється за рахунок потовщення стінок альвеол та не без участі тромбозів дрібних судин. Не потрібно додавати до цієї формули рідину, яку доведеться відкашлювати”, - коментує Анна Дуб.

 

Що ж робити з нервовими розладами після перенесення ковіду?

Пацієнти скаржаться на погіршення настрою, дратівливість, а інколи депресію і суїцидальні думки через нав’язливий запах, який переслідує їх всюди вдень та вночі. Вчені вже визначили, що вірус не діє цілеспрямовано на нюхові рецептори, однак який саме механізм виникнення аносмії (зникнення нюху) або фантомних відчуттів, досі достеменно невідомо. Лікарі радять тренувати нюх за допомогою знайомих ароматів, у дослідженнях це пов’язано з незначним прискоренням повернення здатності розрізняти запахи.

 

Про коронавірус ми точно знаємо лише одне – він готує ще багато сюрпризів і відкриттів. Клінічна картина за спостереженнями лікарів змінюється, з’являються нові штами, і у злагоджену роботу світових систем охорони здоров’я цей збудник вносить суттєві зміни на всіх рівнях.

 

“Щодня пацієнти звертаються до своїх лікарів за рецептом швидкого відновлення, проте чарівної таблетки досі не існує. Актуальні ґайдлайни містять рекомендації щодо налагодження режиму і здорового харчування, поради поволі підвищувати фізичну активність, дихати свіжим повітрям, тренувати мозок та рецептори. Наразі це максимально ефективні дії у справі відновлення, разом із лікуванням загострень хронічних хвороб.

Коронавірус часто актуалізує непомітні раніше проблеми або ті, які ми ігнорували, покладаючись на ресурси тіла. Він немов підсвічує слабкі місця та змушує звернути особливу увагу на здоров’я навіть тих, хто вважав себе раніше не вразливим і рідко звертався до лікарів. Піклування про себе та превентивна медицина набирають неабиякої актуальності поряд з вакцинацією від ковіду, яка вже активно почалася та триває. Вже зрозуміло, що проблема постковіду буде актуальною для більшості населення ще довго. Тому звикати до нових реалій, цінувати своє життя та благополуччя – це єдиний тренд, що може повернути нас із постмодернізму епідемії у врегульований світ”, - додає Анна Дуб.

 

Як уникнути соціального “інфікування”? Думка психологів
За словами психологині Анастасії Березюк, деякі дослідження показують, що кожен п'ятий страждає психологічними розладами після коронавірусу.


“Особисто я стверджую, що хворіють тільки ті люди, які мали певні психологічні проблеми до того, як захворіли на коронавірус", - переконана психологиня. Ті, які схильні до перепадів настрою, депресій чи панічних атак. Такі люди - це 100% зона ризику після того, як вони перехворіють коронавірусом. Ці стани з'являються через 2 - 6 тижнів після хвороби.

 

За словами психологині, найчастіше вона спостерігає безсоння у пацієнтів, які до неї звертаються після перенесеного коронавірусу. Люди себе “накручують”, та й телебачення створює панічний фон.

 

“Вплив саме коронавірусу на психіку не є дослідженим. Ми зараз робимо тільки перші, і не завжди вдалі, кроки щодо вивчення наслідків цієї хвороби, як для фізичного, так і для психологічного здоров'я людини”, - заявляє психолог, координатор Національної Психологічної Асоціації України Віктор Вус. - Специфіка в тому, що коронавірус впливає на психіку людини і “прямо” (шляхом фізіологічних змін людини), і опосередковано (шляхом соціального “інфікування”).

 

На думку фахівця, якщо узагальнити, то наш настрій та відчуття - це хімічні процеси щодо балансу калію та натрію всередині та ззовні наших нервових молекул. Безумовно, вірус змінює біохімію нашого організму, і відповідно змінює наш настрій та відчуття. Звідси - роздратування та депресія.

 

“Важливою відмінністю пандемії є соціальне “інфікування”. Коли людина розуміє, що вона хворіє на недугу, яку ніхто не знає як правильно лікувати”, - додає Віктор Вус. - Якщо людина щоденно бачить в соцмережах інформацію про смерть, зустрічається зі шквалом інформації про негативні наслідки хвороби, про складний перебіг цієї хвороби. Тоді людина починає сприймати світ та своє життя через призму “безвиході”. Як кажуть, страх смерті - це гірше самої смерті.

 

Коли пора звернутися до фахівців?
Як зазначає Віктор Вус, ніякі “дзвіночки” не виникають раптово після хвороби. “Корінці” цих “дзвіночків” вже раніше були у психіці людини. Тому правильним буде говорити про проблему тільки в індивідуальному контексті.

 

Загалом з практики можна виділити такі симптоми: дратівливість, депресії, часті зміни настрою, психоемоційне виснаження, порушення сну, проблеми з когнітивними процесами (пам'ять, увага, мислення). Існує правило психогігієни: якщо якась психічна проблема не зникає чи зменшується впродовж трьох днів, потрібно звернутись за кваліфікованою допомогою. Однак у нашому суспільстві не розвинена культура звернень за психологічною\психотерапевтичною допомогою.

 

Як покращити своє моральне самопочуття самостійно?
Психологи радять використовувати дихальні техніки та медитації.
Суть дихальних технік полягає у тому, щоб робити глибокий видих і таким чином видихати напругу, яка у вас є. У вільному доступі є безліч відео. Також важливо налагодити свій сон та дотримуватися балансу між роботою і відпочинком. Варто більше відпочивати. Не менш важливо зрозуміти, що тривога та страх — це емоції, які є у житті кожного. Тому я часто раджу прочитати дозовано фахової літератури на цю тему, щоб зрозуміти, що з вами відбувається.

 

Анастасія Березюк радить наповнювати свій організм вітаміном Д, частіше бувати на сонці та свіжому повітрі.


Щодо заспокійливих чи снодійних, потрібно порадитись з лікарем. Варто дати собі фізичне навантаження. Це не обов'язково спортзал. Можете просто багато ходити. Виходити раніше з дому і йти пішки на роботу, наприклад. Аргумент «у мене немає часу» не підходить. Краще купити пельмені й не витрачати багато часу на приготування їжі цих кілька тижнів, ніж не звертати увагу на свій моральний стан.


Психологиня радить змінити свій емоційний фон: вимкнути негативні новини і прочитати книжку про кохання.


Наш організм має величезні терапевтичні ресурси, головне - правильно їх запустити та активувати. Але як і при соматичних захворюваннях, самолікування при розладах психічного здоров'я вкрай шкідливе.

 

Коли тривожні стани минають?
На сучасному етапі наука робить тільки перші кроки щодо вивчення ковідних та постковідних станів. Тому будь-які твердження та прогнози не мають ще під собою доказової бази. Можемо тільки спостерігати за пацієнтами, ознайомлюватись з їх «самозвітами». На цей час можна сказати, що негативні наслідки тривають від декількох днів до року, — стверджує психолог Віктор Вус.

 

Психологиня Анастасія Березюк дотримується думки, що постковідні тривожні стани мають минати через місяць. Якщо ж ваше самопочуття не змінюється впродовж трьох місяців, потрібно звертатися за допомогою до фахівців.

 

 

 

Автор: Альона КОВАЛЬОВА

 

Підписуйтесь на канал Районки в Telegram, сторінку Районки в Facebook, спільнота в Viber

 

5
Супер
3
Сміх
7
Жах
9
Ганьба

 

 

Нет комментариев

Для того, чтобы добавить комментарий нужно войти на сайт. Если вы не зарегистрированы, это можно сделать здесь Регистрация.

Добавить комментарий
Комментарии публикуются только после проверки администратором сайта.

 

 

Новини за темою

Останні новини

 

 

 

 

 

 

 

Пологи (г.)