Силами медпрацівників бабусю Цорулик влаштували у спецзаклад

17 Вересня 2020 12:58  0  1679

Події містаСилами медпрацівників бабусю Цорулик влаштували у спецзаклад

На початку серпня журналісти Газети опублікували історію пологівчанки Ніни Цорулик, що опинилась в складних життєвих обставинах.

 

Одинока 85-річна бабуся із психічними вадами оселилася у терапевтичному відділенні Пологівської БЛІЛ.

 

За словами працівників територіального центру, які безпосередньо опікуються такими людьми, перевести бабусю у спецзаклад неможливо.

 

Та, як виявилось, небайдужим людям все вдається. Завдяки медсестрі, яка пройнялася долею хворої жінки, бабуся Цорулик змінила місце “прописки”.

 

Передісторія


Раніше Ніна Іванівна Цорулик проживала у будинку на Червоному висілку разом з братом, який теж мав психічні розлади.

 

Після смерті родича 85-річна бабуся не могла залишатися сама, бо фізично не в змозі себе обслуговувати і потребувала цілодобового стороннього догляду.

 

Працівники соціальної служби, які надавали послуги родині, вирішили проблему наступним чином: відправили бабусю до лікарні.

 

Рік вона проживала в інфекційному відділенні Пологівської БЛІЛ.

 

З введенням карантину (із квітня цього року) її перевели до терапевтичного відділення, де вона перебувала аж дотепер.

 

Догляд за бабусею ліг на плечі медпрацівників, що не входить до їх посадових обов'язків.

 

Та інших варіантів не було. Зі слів медсестер, соціальні робітники, які отримували пенсію старенької, навіть не навідували її, тільки кілька разів передавали памперси.

 

Перше, з чим зіткнувся медперсонал, коли жінку перевели до терапії, - жахлива набряклість і нагноєння ніг, довгий термін вона цілодобово знаходилась у сидячому положенні, так і спала.

 

Лікував її медперсонал за власний кошт більше місяця, долучали вузькопрофільних спеціалістів різного направлення.

 

Ніну Іванівну медичні сестри мили, стригли, годували і перевдягали. Критичність ситуації полягала у тому, що бабуся постійно галасувала, кричала кожної ночі.

 

Аби хоч на якийсь час угамувати стареньку, старша медична сестра Лариса Труфанова лягала поряд з нею на ліжко аби та заспокоїлась та трохи поспала.

 

Проживання старенької в медзакладі стало тягарем не тільки для працівників, а й для інших пацієнтів. Хворі змушені були терпіти крики і плач старенької.

 

Варіантів щось змінити ні працівники соціальної установи, ні юристи міської ради не бачили жодних.


Юридичні справи з оформленням необхідних документів для визначення Ніни Цорулик до спецзакладу через карантин у державі не просунулися.

 

Соціальні працівники вирішили, що цілодобове обслуговування та догляд за недієздатними людьми - безпосередня справа медиків.

 

Вочевидь, свій останній день бабуся мала б зустріти в стінах даного медзакладу.

 

Та з ситуацією не змирилася старша медсестра терапевтичного відділення Лариса Труфанова.


Жінка доклала максимум зусиль аби хвору бабусю перевезли до психоневрологічного диспансеру, де їй зможуть надати кваліфіковану допомогу, а лікарі і медперсонал Пологівської лікарні продовжать спокійно виконувати свої безпосередні обов'язки та лікувати людей.

 

 oly

“Весь час, поки Ніна Іванівна перебувала у нас у відділенні, ми опікувалися нею, наче своєю мамою, але через її психічну хворобу це створювало значні перепони в нашій безпосередній роботі з пацієнтами. Зважаючи на недієздатний стан старенької, мусила все брати у свої руки.

 

Спочатку звернулася до терцентру аби отримати документи і поїхати в обласний психіатричний МСЕК до Запоріжжя. До того з бабусею обійшла всіх наших лікарів, здавали аналізи, робили кардіограму, пройшли санстанцію. Все робила у вільний від роботи час, потрібно було і гроші на дорогу знайти, і вмовити лікарів прийняти мене.


Бабуся - інвалід дитинства, людина, яка не може обходитися без сторонньої допомоги, їй вже давно необхідно було оформити першу групу інвалідності, що ми й зробили. Хоча неодноразово соцпрацівники мене завіряли, що це неможливо.

 

Пройшовши комісію в області, передала документи на наш МСЕК, і вже наступного дня оформили всі необхідні документи для переведення хворої до Любомирівського психоневрологічного диспансеру Михайлівського району. Допомогли мені з подальшим оформленням необхідних документів у центрі соціального захисту, знову пройшли з бабусею повний медогляд.

 

У понеділок, 7 вересня, мені повідомили, що до соцустанови надійшла путівка для Ніни Цорулик на її влаштування до спецзакладу. Нашій радості не було меж, терцентр надав автомобіль для перевезення старенької, ми ж її повністю зібрали і відправили.
Мене відмовляли від цієї справи, але я твердо вирішила не звертати і зробити все можливе, аби довести все до кінця.

 

Дуже вдячна моїм колегам, молодшим медичним сестрам:
Супрун Олені, Колодій Наталії, Халак Сніжані, Тоцькій Наталії, Деменко Марині, Фесенко Наталії, Гришко Марині, Терентьєвій Олені та сестрі-господині Тоцькій Тамарі Іванівні. Жінки взяли на себе відповідальність за бабусю, коли та перебувала у нашому відділенні і опікувалися нею як рідною”.

 

Ось як бажання і віра однієї небайдужої людини змогло вирішити проблему, що не зрушувалась з місця багато років.

 

Автор: Богдана БАЛИЦЬКА

 

Підписуйтесь на канал Районки в Telegram, сторінку Районки в Facebook, спільнота в Viber

 

82
Супер
5
Сміх
5
Жах
4
Ганьба

 

 

Нет комментариев

Для того, чтобы добавить комментарий нужно войти на сайт. Если вы не зарегистрированы, это можно сделать здесь Регистрация.

Добавить комментарий
Комментарии публикуются только после проверки администратором сайта.

 

 

Новини за темою

Останні новини

IMG_8942.jpg

Пологи (г.)