Пологівській дистанції сигналізації та зв’язку - 100 років Есть фото

21 Січня 2021 15:45  0  1092

Події містаПологівській дистанції сигналізації та зв’язку - 100 років

Вже сто років безпечний рух потягів забезпечує Пологівська дистанція сигналізації та зв’язку. Спочатку це була служба телеграфу, і зв’язок відбувався за допомогою апарату Морзе. Сьогодні - це територіально стратегічна дистанція на території Запорізької дирекції залізничних перевезень та за технічними одиницями одна з п'яти найбільших дистанцій на Придніпровській залізниці.

 

oly

 

З чого все починалось

Початком утворення Пологівської дистанції сигналізації та зв'язку вважається 1921, коли телеграфісти з організації руху поїздів були виведені зі штату працівників станцій і об’єднані в Службу телеграфу, яка розташовувалася в приміщенні вокзалу станції Пологи.

 

До Служби телеграфу входили станції ділянок загальна-Волноваха, Чаплине-Бердянськ, а з 1922 року і ділянку Царекостянтинівка-Федорівка, на яких були тільки апарати Морзе і незалежно діючі семафори.

Служба телеграфу складалася з телеграфної станції, акумуляторної, комутатора системи МБ ємністю на 10 абонентів. Крім телеграфних апаратів для ДСП, на великих станціях чергували телеграфісти для обробки службових телеграм. На станції Пологи зв’язківці працювали в три зміни у бригадах по 7-8 телеграфістів. Термінові питання вирішувалися по телеграфу, для переговорів з начальником дистанції був «Фононар». Єдиними сигналами були вхідні семафори.

 

Роботи по ремонту ліній зв'язку виконувалися бригадою робітників вручну, механізація була відсутня, а засобами пересування були коні. Ремонтна бригада жила в брезентових наметах на станціях і перегонах.

 

oly

 

У п'ятдесятих роках на зміну ручним телефонним станціям прийшли автоматичні телефонні станції, якими обладнана і станція Пологи. Телеграфні апарати Морзе замінили літеродрукувальні швидкодіючі апарати. Основними професіями на дистанції стали телеграфістки і телефоністки.

 

На станції Пологи збудували Будинок зв'язку, в якому розмістилася телефонно-телеграфна станція, лінійно-апаратний зал, підсобні службові приміщення, введена в дію автоматична телефонна станція типу АЗС крокової системи, дистанція розділена на околиці і ділянки.

 

На дистанції почалися роботи по впровадженню залізобетонних опор на лініях зв'язку замість дерев'яних, ремонтні роботи почали здійснювати засобами механізації. На зміну ручним телефонним станціям прийшли автоматичні телефонні станції.

 

1975 року в Пологах побудовано нову будівлю ШЧ. Досьогодні в народі підприємство Пологівської дистанції сигналізації та зв'язку продовжують називати цими двома літерами. Тоді ж впроваджені електронні телеграфні апарати, введена в експлуатацію апаратура високочастотного зв'язку.

 

oly

 

Через 100 років

Сьогодні колектив дистанції продовжує успішно справлятися з виконанням планових робіт щодо безаварійного функціонування пристроїв сигналізації та зв'язку, обробці телеграфної кореспонденції та забезпечення всіх служб вузла телефонним зв'язком.


Експлуатаційна довжина дистанції складає 439,84 км, обслуговує дільниці: Запоріжжя-2 – Пологи. Технічна оснащеність дистанції складає 517 технічних одиниць, штат - 187 чоловік.


Працівниці про специфіку роботи
Самі ж зв'язківці цінують і люблять свою професію, про роботу говорять з любов'ю, інколи навіть у віршах.


oly


Тетяна Колісник віддала 40 років свого життя рідному підприємству. Приїхала з Владикавказу, влаштувалась на роботу, тут же зустріла свою долю - коханого чоловіка, який був тоді її колегою. Спочатку працювала монтером, потім черговим механіком та старшим механіком групи надійності.
Протягом 1969 - 2009 років була учасником і свідком реформувань і розвитку дистанції зв'язку. На її пам'яті багато історій, пов'язаних з роботою. Завжди за будь-яких обставин виконання службових обов'язків було в пріоритеті у Тетяни Василівни.


“Найскладніше було підтримувати зв'язок у зимовий період. Раніше зими на Пологівщині були сніжні і морозні, - пригадує Тетяна Василівна. - Напередодні нового року через погіршення погодних умов сталося обмерзання дротів зв'язку. А ми з колективом саме зібралися разом на новорічний вогник. Та підтримувати зв'язок на лінії - першочергове завдання. Тож, вже не до святкування було. Всі працівники - на дрезини і з шестами поїхали оббивати лід на дротах аби відновити зв'язок.

 

oly


Зими кінця 60 початку 70 років запам'яталися частими пиловими бурями, через що засоби зв'язку повсякчас потребували чищення. Зв'язківцям доводилось розбирати комплектуючі засоби і вичищати звідти силу-силенну пилюги. У разі виникнення пошкодження зв'язку на залізничній колії, механіки виходили ліквідовувати проблему, часто це було вночі. Збій зв'язку і зараз буває, тут головне - швидко ліквідувати поломку, аби потяг не вийшов із графіку.”

 

oly


Вийшовши на заслужений відпочинок, Тетяна Василівна ще майже десять років очолювала раду ветеранів підприємства. Замінила її на посаді голови ветеранів праці заслужена працівниця дистанції сигналізації та зв'язку Ірина Куца.


Після закінчення залізничного технікуму, у 1978 році, Ірина В’ячеславівна почала працювати на дистанції в контрольному вимірювальному пункті, потім інженером та електромеханіком. Своє кохання, так само як і колега, зустріла на роботі.

 

Дистанція сигналізації та зв'язку стала її першим і останнім місцем роботи, іншого запису в трудовій немає. Три роки тому вийшла на заслужений відпочинок, але і досі живе життям улюбленого колективу.

oly


Жінка розповідає, що розбудову та розквіт структурного підрозділу застала саме при Миколі Шкарану, він керував Пологівською дистанцією, коли Ірина, молода та недосвідчена, прийшла працювати на дистанцію.


“Згадую, як разом з начальником робили обов'язковий огляд засобів зв'язку восени та навесні. Чоловік був такий активний, ініціативний, працьовитий. Я молода, за ним ледь встигала. Його жага зробити роботу кращою надихала всіх на нові звершення, - пригадує Ірина В'ячеславівна. - Залізниця завжди була стратегічною структурою. У воєнні роки за запізнення на роботу чи інші порушення працівників, відповідальних за зв'язок на станції, карали найсуворішими методами - арештовували та саджали у карцер.”


Зараз лінії зв'язку, як і сто років тому, обслуговують в основному чоловіки, - розповідають колишні працівниці. А ось прилади зв'язку ремонтують в основному тендітні жінки-електромеханіки.


Неабияку роль у підвищенні надійності роботи приладів і обладнання дистанції відіграють творчі, культурні та спортивні заходи колективу. Традиційно зв'язківці посідають призові місця поміж інших структурних підприємств залізниці.

 

oly


Пригадують жіночки, як проходили різні заходи поміж буденних робочих днів: поїздки до колгоспу, колективні походи на природу, відпочинок разом та інше. Діти у колег теж пішли стопами батьків і працюють на залізниці. Нерідко у колективі структурного підрозділу можна зустріти династії зв'язківців.

 

oly


Редакція Газети вітає кожного пологівця, причетного до ювілею підприємства!

 



Автор: Богдана БАЛИЦЬКА

 

Підписуйтесь на канал Районки в Telegram, сторінку Районки в Facebook, спільнота в Viber

 

28
Супер
7
Сміх
2
Жах
2
Ганьба

 

 

Нет комментариев

Для того, чтобы добавить комментарий нужно войти на сайт. Если вы не зарегистрированы, это можно сделать здесь Регистрация.

Добавить комментарий
Комментарии публикуются только после проверки администратором сайта.

 

 

Новини за темою

Останні новини

 

 

IMG_8942.jpg

Пологи (г.)